одержав землі від Тавра до Інду, включаючи Сирію й Фінікію. Єдність фаворитів була недовгочасно. Лизимах уклав альянс із Птолемеем, а С. зблизився з Димитрием Полиоркетом, женившись на дочці його Стратонике (300). Але, коли Димитрий замислив повернути королівство власного батька (Антигонів) і став робити большенные виготовлення, С. відновив альянс із Лизимахом і Птолемеем, до яких примкнув і Пирр. Потерпівши лихо в Європі, Димитрий переправився в Азію, але, завдяки якісним діям Лизимахова нащадка Агафокла, потрапив у скрутний стан. з якого вийшов тільки завдяки шляхетності С. Через якийсь час Димитрий оправився й відновив війну з Лизимахом і С. Крайній переманив на свою сторону значну частину війська Димитрия й зрештою побрав його в полон (286), призначивши полоненому цареві місцем проживання місто Апамею на верхньому Оронте. Можливо й те, що опосля погибелі Лизимахова нащадка Агафокла, кинутого в темницю по підступу Птолемея Керавна, друзі Агафокла й дружина крайнього, з дитинками, віддалися під захист С. Скоро, але, біг до С. і Птолемей Керавн, коли дружні зношені меж Лизимахом і Птолемеем Филадельфом були зміцнені новітнім одруженням. Внаслідок цього з'явилися сварки меж С. і Лизимахом, перешедшая у війну. С. переможно пройшов по Лідії, Ионии й Фрігії й на рівнинах Кора розбив військо Лизимаха, який упав у битві (281).
По погибелі Лизимаха С. був єдиним, що залишилися в живі з полководців Олександра. Перевершуючи мозком і талантом епігонів, він достигнул вищої межі могутності, особливо коли під його владою об'єдналися два потужні королівства - його власне й Лизимаха Сирію й Малу Азію до Геллеспонту він дав власному нащадкові Антіоху, і бажав уже розподілити інші свої володіння, але погибель перешкодила йому виконати загаданое. Він упав від руки Птолемея Керавна його, що каверзно вбив, біля Лизимахии (281 г.). С. був видатним админом і освіченим правителем. Він заснував до 75 міст, у безлічі яких налічувалося 16 Антиохий ( по імені його батька), дев'ять Селевкий, три Апамеи, одна Стратоникея, 5 Лаодикей; інші містечка були названі по імені Олександра, македонських або грецьких міст, або на згадку перемог С. Столицею королівства була Антіохія, розташована в злачной місцевості, неподалік від моря, на р. Оронт. Імперія, для зручності керування й попередження бунтів, була розбита на 72 маленьких caтрапий, з яких самою значимої була так іменована Селевкида, у яку входили юго-вост. частина Киликии, південна частина Коммагены й Верхня Сирія, з 4 большенными городками: Антіохією, Що Сивіла, Апамеей і Лаодикеей. По сиим чотирьом городкам Селевкида називалася також Тетраполем (Страбон). З інших міст широкої монархії більш значні були Ороп (меж Оронтом і Євфратом), Зевгма (на Євфраті), Бамбика-Гиераполь ( до півдня від Зевгмы), Амфиполь, Бероея (меж Аманским хребтом і Євфратом), Эдесса (меж Тигром і Євфратом), Селевкия на Тигрі Эвроп у Мідії, Каллиопа й Гекатомпил у Парфії. Більша частина заснованих С. міст лежало меж Средиземным морем і Індією, Оронтом і Вавилоном.