ƒоводитьс¤ це положенн¤ до того ж тим, що зв≥рин, що занедужали в≥д повного вылущени¤ щитовидноњ залози й приречен≥ погибел≥, можуть бути збережен≥, ¤к ви¤вили √лей ≥ ¬ассаль, методом уведенн¤ њм у кров вит¤жки щитовидноњ залози. ћуррей використовував ц≥ вит¤жки у вар≥антах слизуватого набр¤ку в мавп ≥ людей ≥ одержав гарн≥ результати. Ѕауману вдалос¤ вит¤гти ≥з щитовидноњ залози зв≥риних хим речовина, наречене њм тироиадином, що в≥др≥зн¤Їтьс¤ зм≥стом йоду й працюючим, повидимому, на людину й зв≥риних под≥бно вс≥Їњ вит¤жц≥ щитовидноњ залози; тому тироиадин з фуррором застосовуЇтьс¤ при слизуватому набр¤ку й нервових розладах, що в≥дпов≥дають дл¤ м≥кседеми й, ¤к б≥льша частина з нас пост≥йно говорить, пов'¤заного з нею часто кретин≥зму. ѕо ≥ншому погл¤ду, щитовидна залоза робить живильну речовину дл¤ с≥руватоњ мозковоњ речовини - р≥д нуклеоальбумина з муцина й коли залоза вилучена, те муцин накопл¤Їтьс¤ в т≥л≥ й наводнюЇ тканини й орган≥. ¬идаленн¤ залози т¤гне за собою розлитоњ по нервових центрах головного й спинного мозку процес переродженн¤ й лог≥чно п≥сл¤ чого, що вылущение, ¤к ми виражаЇмос¤, т≥Їњ залози може вести до кретин≥зму. ¬ообщем визнають, що внутр≥шн¤ секрец≥¤ щитовидноњ залози потр≥бна дл¤ правильного розвитку й росту зв≥риного, дл¤ розвитку нервовоњ системи й серц¤. 3) “рет≥м прикладом внутр≥шньоњ —. служать наднирков≥ залози. Ѕраун-секар в≥дкрив той чудовий факт, що вир≥занн¤ надниркових залоз, що теж не мають вив≥дноњ протоки, не виноситьс¤ вищими зв≥риними найб≥льше доби й вони гинуть те в парал≥чах, то в судорогах, часто при повн≥й втрат≥ св≥домост≥. јбеду й Ћанглуа ви¤вили, що упорскуванн¤ оперованим зв≥риним вит¤жок цих залоз не один раз виручало зв≥риних в≥д неминучоњ погибел≥. « картини захворювань зв≥риних, подвергшихс¤ операц≥њ видаленн¤ цих залоз ≥ з досл≥дженн¤ ф≥з≥олог≥чного д≥¤нн¤ ¤кихось товар≥в, вит¤гнутих ≥з цих залоз, ÷ыбульский, —имонович ≥ ќливер уклали, що ц≥ орган≥ виробл¤ють ≥ в≥дправл¤ють у кров так≥ хим початку, ¤к≥ Ї природн≥ми збудниками дихального центру, сосудо-рухових ≥ затримуючих центр≥в «розум≥ло, що так назыв. бронзова або јддисонова хвороба повинна поразц≥ надниркових залоз. Ѕуанэ вир≥занн¤м у б≥лосн≥жних пацюк≥в надниркових залоз викликав у них ус≥ головн≥ хвороблив≥ ¤вища вкуп≥ з п≥гментац≥Їю шк≥ри, характерноњ јддисоновой захворюванн¤ в людини. ”порскуванн¤ екстракту надниркових залоз при јддисоновой захворюванн¤ в людини даЇ часто п≥дход¤щ≥ результати. «рештою, на п≥дстав≥ всього вимовленого до вит¤жки тих же залоз приб≥гають ≥ при безпорадност≥ серц¤ й зниженн≥ тонусу посудин ≥ безпорадност≥ мускул вообщем.
≤. “архан≥в.
—екста - шостий щабель д≥атон≥чноњ пал≥три, уважаючи в≥д першого нижнього њњ звуку
- прими, а також ≥нтервал, що м≥стить 6 щабл≥в, що примикають, д≥атон≥чноњ пал≥три. —. б≥льша м≥стить меж своњми останн≥ми нотками чотири тони й один п≥втон, мала м≥стить у дл¤ себе три тони й два п≥втони. Ѕ≥льша —., в≥д зб≥льшенн¤ верхньоњ нотки на п≥втон або в≥д зниженн¤ нижньоњ нотки розширюЇтьс¤ й стаЇ зайвою або зб≥льшеноњ, напр.