С., старий Hispalis, була ніколи розквітаючим фінікійським містом під іменуванням Sephele, тобто низовина; у римський час була теж значимим населеним пт, а із часів Юлія Цезаря значилася римською колонією й називалася Colonia Romula (або Romulensis). Неподалік від неї, на іншому березі Гвадалквівіру, правитель Адріан. вибудував г. Italica. Уже в цей час місто було розсадником римської цивілізації й осередком більш багатих і великодушних прізвищ. У часи вандалів і весготов С. була основним містом усієї південної Іспанії. Мало хто знає те, що в 590 і 619 г. отут відбулися два собори (concilia Hispalensia). В 712 г. містом обуяли араби, що дали йому ім'я Ишбилийя. Під їхньою владою С. з XI в. стає важливим містом півострова й нараховує до 400000 населення. В 844 г. по Гвадалквівірі піднявся швидкохідний флот скандинавських вікінгів; опосля триденної битви перед воротами С. Абдер Рахман був розбитий норманнами, а місто піддалося спустошенню й руйнуванню. З 1026 г. С. робиться столицею мавританського царства абадидов або Бени-Абада; в 1091 г. перебігає у владу алморавидов, а в 1147 г. дістається альмогадам. 22 листопада 1248 г. Можливо й те, що с., опосля 18 місячної облоги, була взята Фердинандом III Кастильским. До 300000 її мешканців виселилися в Гранаду або Африку; все-таки в XVII ст. у С. налічувалося до 130000 жит., які, меж іншим, займалися шовківництвом. 3-ий блискучий період С. припадає на XVI - ХVII ст., коли вона служила основним пт исп. морської торгівлі й центром исп. мистецтва (живопису). В XVIII в., у міру" розвинена Кадикса, якому захищають Бурбоны, падає торгівля, а разом з нею й значення С. В 1729 г. у С. був укладений мирний і дружній контракт меж Іспанією, Францією й Англією, до якого потім приєдналася й Голландія. Отут 27 травня 1808 г. утворювалася іспанська центральна юнта, яка 1 лютого 1810 г. перебігла в Кадикс. Кортесы бігли сюди 20 березня 1823 г. з Мадрида й примусили короля вийти звідси в Кадикс. З 20 по 25 липня 1843 м. Севілью бомбив Эспартеро. В 1873 г. вона була осередком соціалізму й федералізму. С. - батьківщина Мурильо, Веласкеса, обох Геррера. Уявите собі один факт про те, що порівн. W. Wackernagel, "Sevilla" (Базель, 1870); Parlow, "Vom Guadalquivir. Wanderungen in Sevilla" (Відень, 1886).
Севрюга, також пестрюга, шеврюга (Acipenser stellatus Pall.) - риба з роду осетер (Acipenser). Від інших видів роду С. різниться надзвичайно подовженим вузеньким рилом. Слабко розвинена нижня губа розбита по середині широким проміжком; гладкі вусики не дістають до рота. Спинних щитків (жучек) 12 - 18, бічних 30 - 40, черевних 10 - 12; спинні й бічні витягнуті в гачкуваті відростки. Шкіра меж рядами величезних щитків покрита зірчастими й гребешковатыми щитками різної величини. Колір верхньої сторони червоно-бурий із синювато-чорним кольором, боку й черево білосніжні. Форма й довжина рила варіюється. С. суттєво менше осетра й тільки у виняткових варіантах може досягати, мовлять, 3 пудів; при довжині близько 2 м., С. домагається 11/2 пудів (25 кг.), - заурядно вона ще менше.