«ульцера "Allgemeine Theorie der schonen Kunste", що довгостроково вважавс¤ зразковим твором в област≥ естетики й теор≥њ словесност≥, ≥ в переу. "ѕодорож≥ ск≥фа јнахарсиса" Ѕартелеми. ¬≥н же записав два харцизьк≥ слова: одне, присв¤чене ћинину й ѕожарському (—пб., 1807), ≥нше - Ћомоносову (—пб., 1805). «рештою, —. учавствовал у складанн≥ академ≥чного словника. ¬ажливе ≥з соч. —.: "¬их≥дн≥ п≥дстави природньоњ ≥стор≥њ" (" орол≥вство копалин", 2 т., —пб., 1791; " орол≥вство произрастений", 3 т., —пб., 1794), " 1-ые п≥дстави м≥нералог≥њ або природньоњ ≥стор≥њ викопних т≥л" (2 т., 1798), "ѕроб≥рне мистецтво або керуванн¤ до хим випробуванню зал≥зних руд" (1801), "ћетод випробовувати м≥неральн≥ води" (—пб., 1800), "ћетод випробовувати чистоту й неп≥дроблен≥сть хим добутк≥в фармацевтичних" (ib., 1800), "«аписки подорож≥ по зах≥дних пров≥нц≥¤х –ос≥йського крањни" (1803), "ѕродовженн¤ записок ≥ т.д. " (1804), "ќгл¤д –ос≥¤нц≥ ‘≥нл¤нд≥њ" (1805), "ƒокладний словник м≥нералог≥чний" (3 т., —пб., 1807), "ƒосв≥д м≥нералог≥чного землеописани¤ рос≥йського крањни" (2 т., 1809), " еруванн¤ до удобнейшему розум≥нню хим книжок закордонн, що м≥стить у дл¤ себе хим словники: латинско-рос≥йський, франц.-рос≥йський ≥ н≥мецько-рос≥йський" (1816), "Ќовенька система м≥нерал≥в, заснована на зовн≥шн≥х в≥дм≥тних ознаках" (—пб., 1816), " а¤ ѕлини¤ —екунда ѕриродн¤ ≥стор≥¤ викопних т≥л" (1819) ≥ ≥н. ѕовний перел≥к твор≥в ≥ статей —., ¤к написан, що так ≥ залишилис¤ в рукопис≥, наведений у —ухомлинова в "≤стор≥њ –ос≥йськоњ јкадем≥њ" (т. IV, —пб., 1878).
—ев≥ль¤ (Sevilla) - гл. г. ≥спанськоњ пров≥нц≥њ того ж найменуванн¤, найб≥льший по м≥сц≥, а по к≥лькост≥ населенн¤ 4-ый м≥сто ≤спан≥њ, на левом бережу √вадалкв≥в≥ру, в 85 км. в≥д його уст¤, з передм≥ст¤м Tриана на правом бережу, у злачной ≥ прекрасн≥й р≥внин≥. ћ≥сцезнаходженн¤ генерал-кап≥тана јндалус≥њ. Ћшт. 143182 (68052 мжч. ≥ 75130 жнщ.). —нутри м≥сто представл¤Ї собою ц≥лий лаб≥ринт вузеньких, ¤к б≥льша частина з нас пост≥йно говорить, кривих вулиць ≥ провулк≥в. ”дома, ≥з плоскими дахами, нос¤ть ще мавританська вдача й постачена прекрасними двориками (Patios) з фонтанами. «а крайн≥ роки, особливо в зовн≥шн≥х кварталах, поблизу жел. дорвей. станц≥њ, розбит≥ нов≥тн≥ площ≥ й проведен≥ нов≥тн≥ вулиц≥. 74 церкви. Ќавколо м≥стечка залишки старенькоњ м≥ськоњ ст≥нки, ¤ка до цього мала 66 чотирикутних веж ≥ 15 вор≥т ≥ проход≥в. Plaza Nueva, з аллейками апельсинних дерев, пальмами, фонтанами, ресторанами й кав'¤рн¤ми, у л≥тню пору служить улюбленим м≥сцем веч≥рн≥х прогул¤нок. ¬еличезна к≥льк≥сть публ≥чних фонтан≥в забезпечуЇтьс¤ водою засобом акведука на 410 арках, побудованого частково ще в часи ёл≥¤ ÷езар¤. ”се давно знають те, що кафедральний собор, на честь ѕресв¤тоњ ƒ≥ви - одна з найб≥льших ≥ прекрасних готичних церков (1401 - 1519 г.; побудований, у п≥вденн≥й частин≥, на фундамент≥ головноњ мечет≥ час≥в альморавида якуба јльмансура), 136 м. довжини, в≥д 41 до 55,5 м. висоти; 5 корабл≥в, 37 б≥чних капел, 95 розписаних в≥кон, орган в 5000 труб, 83 в≥втар¤, достатком картин ( у тому числ≥ св.