«ауводити, увести до ладу. XIV, ч. 4, 33 - 34). ƒив. прот. √. —. ƒебольский, "ƒеньки богослуж≥нн¤ православноњ церковноњ сх≥дноњ церкви" (т. 1, —пб., 1882).
—в¤тогорский чолов≥чий, 2-го класу (з 1899 г.) м-рь - ѕсковськоњ губ" ќпочецкого в. ”се знають те, що заснований в 1566 г. ѕеред в≥втарем могила ј. —. ѕушк≥на. ” мон-ре в≥дбувалос¤ ушановуванн¤ поета в травн≥ 1899 г.
—в¤тоњ Ћени про-в - у п≥вденн≥й частин≥ јтлантичного ок., в 1900 км. на « в≥д зап. берега ѕ≥вденноњ јфрики, п≥д 15∞55' ю.ш. ≥ 5∞42' з.д. Ќалежить ¬еликобритан≥њ. ƒовжина острова 16 км., ширина 10 км. 122 кв. км., 4116 жит. (1986 мжч. ≥ 2130 жнщ.). јборигени по переваз≥ негри. Ѕуло б погано, ¤кби ми не в≥дзначили те, що в число мешканц≥в вход¤ть б≥йц≥ одн≥Їњ батарењ й одн≥Їњ роти п≥хоти. √еолог≥чна будова острова вулкан≥чна; поверхн¤ гориста, перес≥чна пр≥рвами й р≥внинами. ѕо виду п≥востр≥в - велична п≥рам≥дальна маса зеленого кольору, що вертикально п≥дн≥маЇтьс¤ з океану; посередин≥ б≥льших окремих скель лежати найглибш≥ отвори - уст¤ вузеньких долин або пр≥рв, р≥вном≥рно ведучих до центрального плато. ѕо берегах, у вс≥х усть долин, де просто можна пристати, зведен≥ зм≥цненн¤. ÷ентральне плато перетинаЇтьс¤ з ” на « вапн¤ним хребтом, що д≥л¤ть п≥востр≥в на дв≥ нер≥вн≥ частини, що й доход¤ть у верх≥вц≥ ƒ≥ани до висоти 2700 фт.; уздовж берега, на « в≥д зал. —анди (ѕ≥скового), т¤гнутьс¤ на значимому прот¤з≥ шари базальтових колон, що утворюють х ст≥нку в≥д 50 до 180 фт. висотою. ќбласть на « в≥д хребта також гориста, але маЇ й значим≥ р≥внини; з них б≥льша - Ћонгвуд, де жив Ќаполеон I. «рошенн¤ острова досить не погане; 1/5 ов-а злачна.  л≥мат здоров≥ший, ровненький, легкий ≥ юго-вост. в≥тер зменшуЇ жару. ” ƒжемстоуне середн¤ р≥чна темп. 21, 3" ÷., у самий прохолодний м≥с¤ць (серпн¤) 18,7∞ ÷., у самий гар¤чий (лютий) 23,9∞÷. –¤сн≥ дощики випадають лише в березн≥ й кв≥тн≥, але пов≥тр¤ пост≥йно насичене вологою; грози й бури надзвичайно р≥дк≥. Ќайб≥льше 160 струмк≥в дають свежайшую, здоров≥шу воду. ƒо цього л≥су покривали про-в; на висотах деревопод≥бн≥ папорот≥ ви¤вл¤ли таке ж достаток пор≥д, ¤к ≥ на островах ≤нд≥йського океану; але зараз к≥льк≥сть њх скоротилас¤ в боротьб≥ ≥з привезеними Ївропейськими породами (напр. европ. соснами). ƒосл≥дженн¤ ви¤вили, що стара флора —. Ћени не представл¤Ї н≥¤кого ¤сного спор≥дненн¤ з ¤кий б то н≥ було континентальною флорою й представл¤Ї гарний приклад самост≥йноњ остр≥вноњ флори.  ультура земл≥ б≥льш розвинена в г≥рських област¤х.  он¤чок не багато, ще найменш к≥з; Ї рогата худоба, в≥вц≥, свин≥, зайчики. ћ≥сцева фауна також скоротилас¤, внасл≥док винищуванн¤ л≥с≥в, у ¤к≥ дичав≥ли привозимые кози; лише одна м≥сцева порода птах≥в справд≥ здичав≥ла, але маса здичав≥лих европ. ≥ африканських привезених птах≥в - канарок, фазан≥в, глухарей, тетерев≥в; туб≥льних метелик≥в н≥, але ¤к≥сь завезен≥ сюди випадком; жук≥в 59 пор≥д, з них 27 туб≥льних; з м'¤кот≥лих Ї 12 пор≥д равлик≥в.  орабл≥, що вертаютьс¤ з ќстиндии в ™вропу, знаход¤ть на —. Ћен≥, на половин≥ власного шл¤ху, приЇмне й комфортне м≥сце в≥дпочинку.