хліборобів з 1803 по 1825 г. 47153 душ. супруг. підлоги. У царювання правителя Миколи I був усього 251 варіант звільнення, при чому звільнилося 67149 буд. м. п.; таким образом, закон 1803 г. мав і при Миколі I більше застосування, чому закон 1842 г. про зобов'язаних селянах, на підставі якого саме одержало волю тільки близько 25 тис. душ супруг. підлоги. Практично всі фермери, воспользовавшиеся указом 1803 г., належали до популяції Великороссии. Умови звільнення фермерів поміщиками були досить різні. Якісь (деякі) поміщики відпускали фермерів без усякої плати, більша частина - за певну, всіляку (у середньому від 100 до 200 руб. з душі супруг. підлоги) плату, внесену одноразово або з розстрочкою, або з обов'язком виконувати панщину; у якихось варіантах скарбниця допомагала селянам викуплятися на волю. З випадків відпустки на волю фермерів у С. хлібороби большенными масами видається звільнення гр. Орловой-Чесменской в 1838 г. 5518 душ супруг. підлоги в Серпуховском в. Столичної губ. і гр. Бутурлиным, в 1841 г. - близько 12000 душ супруг. підлоги у Воронезькій губ. Випадків невиконання селянами прийнятих на себе зобов'язань було всього три (з 477 душ.) за завжди діяння закону про С. хліборобах: у цих варіантах фермери знову ворачивались у кріпосний стан. Усього значилося С. хліборобів по 7-й ревізії (1817) - 23187 ( зрозуміло - без фермерів кн. Голіцина), по 8-й (в 1835 г.) - 65311, по 9й (в 1851 г.) - 137034 душ супруг. підлоги. Порівн. Вешняков, "Крестьянесобственники в Рф" (Спб., 1858 В. І. Семевский, "Селянський вопросец у Рф в XVIII і першій половині XIX в. (Спб., 1888).
Святки, тобто святі деньки - дванадцять днів опосля праздничка Різдва Христова, до праздничка Богоявлення. Як би це було не дивно, але вони йменуються й св. вечорами, може бути в спогад подій різдва й хрещення Рятувальника, що відбулися в нічне або вечірній час. Святити дванадцять днів опосля праздничка Рожд. Христова церква початку зі старожитніх часів. Вказівкою на це можуть служити 13 бесід св. Єфрема Сирина, вимовлених їм від 25 грудня по 6 січня, також "слова" св. Амброся Медиоланского й св. Григорія Нисского. Прадавнє дванадцятиденне святкування С. (dwdecahmern) підтверджується церковним статутом препід. Сави Освяченого (розум. 530 г.), по якому в деньки С. "никакожо пост, нижче колінопреклоніння бувають, нижче в церкві, нижче в келлиях", і заборонено робити таїнство шлюбу. Теж доведене й кодексом Юстиніана, виданим в 535 г. Другим туронским собором, в 567 г., усі деньки від Різдва Христова до Богоявлення названі врочистими. Меж тем, святість цих днів і вечорів у майже всіх місцях порушувалася гаданнями й іншими марновірними звичаями, що вціліли від язичеських свят того ж пори року. Можливо й те, що проти цього орієнтовані, меж іншим, 61 і 62 правила шостого всесвітнього собору. Працюючий у нас закон забороняє "у навечерие Різдва Христова й у продовження С. заводити, по прадавніх ідолопоклонницьких переказах, грища й, наряджаючись у кумирские одягання, створювати по вулицях танцю й співати звабні пісні" (Св.