дуже вдалий об'єкт для фальсифікацій. У нас фунт С. (6 р. 50 к.) дорожче фунта цукру (16 к.) приблизно в 40 - 41 раз, але С. солодше цукру в 280 - 500 раз; як випливає, відносно смакового ефекту С. дешевше цукру в 7 - 12, 3 рази. Сахарину, завдяки його дешевині й портативності, нескладно було в куций час захопити для себе скрізь прибуткове положення й у значимому ступені витиснути рафінадний цукор як у кондитерській справі, так і при виробництві лікерів, фруктових вод, квасу й інших нужденних у подслащивании товарів. Так, в 2-ое півріччя 1898 г. у Німеччині вироблено 35000 кгр. С., а, слід., відразу витиснуте з ринку близько 592760 - 1058500 пуд. цукру. У Росію в 1896 г. завезено близько 800 - 900 пд. С. Беручи до уваги, що сфера впровадження С. у докторській практиці (див. нижче) у нас невелика, необхідно мислити, що більша частина ввезеного до нас С. іде для цілей фальсифікації. Посередині 77 зразків різних товарів (тортик, сидр, м'ятні пряники, лимонад і ін.), узятих у петербурзьких крамницях, С., по дослідженнях г. Скачевского, виявився в 21 зразку. З 200 зразків різних видів квасу, досліджених столичної міський санітарною станцією (1898 г.), подмешанных С. знайдені були 56 проб (28%).
У боротьбі з поширенням С. різні країни виробили ряд законодавчих заходів, особливо серйозних у Німеччині й Бельгії. У Німеччині законом 1898 г. заборонене: 1) уживати штучні солодкі речовини при виробництві пива, провина або схожих з вином напоїв, фруктових соків, консервів і лікерів, а рівно й у солодких сиропах і в крохмальній патоці; 2) продавати або тримати зазначені в п. 1 харчові й смакові засоби, до яких додані штучні солодкі речовини . Винуваті в порушенні цього закону зазнають тюремному ув'язненню до 6 місяців і валютному стягненню до 1500 марок або одному із цих покарань. Подмесь С. до продуктів допускається за умови постачання крайніх відповідним написом. Уведена в 1899 г. у Бельгії найвище ввізне мито на С. (140 фр. з 1 кіло) не перешкодила широкому поширенню крайнього, внаслідок що виданий закон, що забороняє створення, ввіз, перевезення, зберігання й продаж С., а рівно й інших солодких товарів хим синтезу, що не володіють живильною цінністю. Виключення допускається тільки при ввозі С. аптекарями для цілющих цілей. Винуваті в порушенні наведеного закону, не вважаючи конфіскації оказавшегося в них С., зазнає штрафу від 1000 до 5000 фр. У Рф С. циркулярним розпорядженням департаменту митних зборів від 19 февр. 1898 г. прилічений до дуже працюючих субстанциям і одержання його з митниць (з оплатою митом в 2 р. 40 к. золотом з пуда брутто по загальному тарифу й 1р. 50 к. по конвенційному) надане тільки особам, що пред'являють свідчення на право покупки й реалізації дуже працюючих засобів. Одержання таких свідчень із міських дум, ремісничих управ, поліцейських керувань і ін. учр. не з'єднане, але, ні з якими утрудненнями. Вообщем ввіз у Росію С. і торгівля їм надзвичайно не досить стиснуті. Використання С. у різних предметах уживання, постановою мед ради від 7 серпня 1890 г.