–азделы

≥ —удану середн¤ р≥чна температура, можливо, близько 30∞. —ама прохолодна частина —. неодм≥нно г≥рськ≥ групи јхагар, Ћепеха й “у, де в зимову пору випадаЇ сн≥г; 1-а¤ з них вообщем досить в≥дм≥нно зрошена. Ќа п≥вн≥чн≥й границ≥ —., у Ѕискре (35∞ с. ш.), у п≥вденного п≥дн≥жж¤ јтласу, середн¤ р≥чна температура 20, с≥чн¤ 10, липн¤ 31∞. ўе холодн≥ше п≥вн≥чно-зах≥дна частина —. отут, у мису ƒжуби (27∞ с. ш.), у л≥тню пору нер≥дк≥ тумани й середн¤ температура толю 19, тобто не вище, чим у  азан≥ ≥ ™н≥сейську. ” майже вс≥х частинах —., особливо там, де сипуч≥ п≥ски, бувають п≥сков≥ бури (самум або симум). ¬они небезпечн≥ тим, що люди й зв≥рин≥, оточен≥ п≥ском, втрачають здатн≥сть в≥дшукувати дорогу; пот≥м, при сильному в≥тр≥ й сухост≥ пов≥тр¤, сохне вода в бурдюках, ≥ подорожани можуть загинути в≥д спраги. ”с≥м в≥домо про те, що землеробство без штучного зрошенн¤ може бути т≥льки на надзвичайно маленьких м≥сц¤х —., у горах, де зимою випадають досить р¤сн≥ дощики або сн≥г; пот≥м у майже вс≥х м≥сц¤х —. перебувають так назыв. оазиси, з≥ штучним зрошенн¤м ≥ досить багатою рослинн≥стю. ¬ода виходить ≥з джерел, звичайних ≥ артез≥анських колод¤з≥в, ≥ неодм≥нно проходить п≥д землею з г≥рських груп. ќсновна рослина оазис≥в - ф≥н≥кова пальма (Phoenix dactylifera). ѕлоди њњ йдуть у њжу мешканц≥в —. ≥ мають величезне значенн¤ дл¤ торг≥вл≥. —ам≥ значим≥ групи оазис≥в у юго-вост. частини јлжирии, що й примикаЇ частини “ун≥су, пот≥м ‘еццан у вилайете “р≥пол≥. ѕ≥д т≥нню пальм возделываютс¤ пшениц¤, ¤чм≥нь, сорго й ≥нш≥ хл≥ба, кормов≥ травички, городин ≥ плодоносн≥ дерева. ”се давно знають те, що з домашн≥х вихованц≥в саме принципове верблюд, в≥н - робоче й в'ючне зв≥рине, але не вважаючи того Ї особлива порода мехари, здатна робити незвичайно величезн≥ й жвав≥ переходи: до 200 км. у день ≥ 300 у двоЇ доби. «≥ здичав≥лих зв≥риних водитьс¤ лев (практично винищений найближчим часом мисливц¤ми в алжирськ≥й ≥ тун≥ськ≥й —.), антилопа, страус, п≥на, шакал. Ќаселенн¤ —. надзвичайно невелике. Ѕ≥льш чудов≥ туареги або имошарг (Tuareg, Imoscharg), що насел¤ють середню частину —. ÷е - берберське плем'¤. ¬ивиен де «. ћартен маЇ на уваз≥, що п≥вн≥чних туарег≥в до 30 тис., п≥вденних - до 45 тис. ¬ищий клас туарег≥в не займаЇтьс¤ землеробством, а на власних быстролетных мехари грабуЇ каравани й збираЇ данина ≥з хл≥бороб≥в оазис≥в. “иббу або тедда живуть у горах “ибести у вост. —.; по Ќахтигалю, њх до 28000. ћешканц≥ оазис≥в - пом≥сь араб≥в, бербер≥в ≥ негр≥в. ”с¤ зап. ≥ середн¤ —. належить, по дипломатичному виражень, до "сфери впливу" ‘ранц≥њ ( за вин¤тком маленького волод≥нн¤ ¬еликобритан≥њ в мису ƒжуби й частини јтлантичного берега меж мисами Ѕо¤дор ≥ Ѕланко, на ¤ку маЇ права ≤спан≥¤). ѕрава ‘ранц≥њ визнан≥ й јнгл≥Їю (трактати 1890 ≥ 1899 рр.). ¬лада ‘ранц≥њ п≥дтримуЇтьс¤ њњ волод≥нн¤ми на « (јлжири¤ й “ун≥с) ≥ ё« (—енегал ≥ французький —удан), але лише крањна до 30" ш. на « перебуваЇ неодм≥нно п≥д верховенством ‘ранц≥њ; дал≥ на ё войовнич≥ туареги змогли зберегти свою незалежн≥сть. ƒќ ” в≥д большенный караванноњ дороги ≥з “р≥пол≥ до оз.

0 600

Используются технологии uCoz