ще й ≥нших комах. ќтут буде охарактеризований заг≥н у першому зм≥ст≥ й ближче розгл¤нута група ѕ. фактично. ѕ. у зм≥ст≥ групи, що пол¤гаЇ з фактично ѕ., ложносетчатокрылых ≥ пузыреногих, представл¤ють заг≥н, що пол¤гаЇ з комах дуже р≥зних ≥ побудов≥, ≥ по виду житт¤, ≥ тому не багато природн≥й. «агальн≥ ознаки його: неповне перевт≥ленн¤ й гризуч≥ або, по останн≥й мер≥, не складов≥ реального хоботка ротов≥ орган≥. Ќе вважаючи того, ѕ. представл¤ють вообщем досить прим≥тивна будова, що виражаЇтьс¤ в численност≥ й малоњ дифференцировке членик≥в т≥ла, большенном числ≥ нервових вузл≥в та ≥н. ѕ. фактично (Orthoptera genuina, по ≥ншим просто ќгthoptera) представл¤ють групу досить природню. √олова б≥льша, заур¤дно найб≥льше або найменш вертикальна; вусики довгуват≥, час в≥д часу довше т≥ла, з невизначеним числом членик≥в, щетинкопод≥бн≥ або ниткопод≥бн≥; складн≥ оч≥ пом≥рноњ величини; в≥чок нер≥дко немаЇ; ротов≥ орган≥ типов≥, що жують, дуже розвинен≥; нижн¤ губа представл¤Ї по власн≥й будов≥ очевидн≥ ознаки походженн¤ њњ методом зрощенн¤ 2-ой пари нижн≥х щелеп; у н≥й можна розр≥знити т≥ ж головн≥ частини, ¤к ≥ в нижн≥х щелепах. √олова в≥льна, по б≥льш≥й частин≥ вдаЇтьс¤ у вилученн¤ переднегруди; переднегрудь дуже розвинена й р≥зко розд≥лена в≥д среднегруди; крайн¤ щ≥льно з'Їднана ≥з заднегрудью.  рила перетинчаст≥ з незл≥ченними жилками; крила першоњ пари заур¤дно вузеньк≥, пр¤м≥, шк≥р¤ст≥ ≥ йменуютьс¤ час в≥д часу элитрами; у ¤кихось вони коротк≥, у щипавок прит≥м щ≥льн≥ й позбавлен≥ жилок; задн≥ крила н≥жн≥, перетинчаст, що складаютьс¤ веерообразно уздовж (у щипавок ще й поперечно); ¤к≥сь види зовс≥м позбавлен≥ крил або постачен≥ т≥льки недорозвиненими ( час в≥д часу - в≥дм≥нн≥сть меж п≥длогами). Ќоги у вс≥х в≥дм≥нно розвинен≥, к≥нчаютьс¤ 3 - 5 члениковыми лапками, ≥,в≥дпов≥дно стилю житт¤, р≥зко р≥зн¤тьс¤ по будов≥; так, у ¤кихось вони адаптован≥ дл¤ б≥ганн¤ (у тарган≥в), несп≥шного ход≥нн¤ (у фазм), копанн¤ (у пал≥), стрибанн¤ (задн≥ ноги коника, сарани), хапанн¤ видобутку (у прочанина). „еревце складаЇтьс¤ з 9 - 10 виразних членик≥в ≥ несе на к≥нц≥ р≥зн≥ придатки. Ќа 10 сектор≥ по кра¤х два звичайн≥ або членистих хвостових придатка (сеrci), ниткопод≥бних, час в≥д часу клешневидных. Ќа 9 членику самц¤ перебувають два придатки (styli) на черевн≥й сторон≥. ” самки нер≥дко перебуваЇ на 8 членику одна, на 9- дв≥ пари придатк≥в, ¤к≥ все сп≥льно становл¤ть ¤йцеклад. «апл≥дненн¤ нер≥дке в≥дбуваЇтьс¤ за допомогою сперматофор ≥ у форм ≥з ¤йцекладом вони нер≥дко прикр≥плюютьс¤ зовн≥, при п≥дстав≥ крайнього. ” ѕ. дуже всепоширен≥ голосов≥ апарати, заур¤дно повн≥стю розвинен≥ т≥льки в самц≥в; це р≥зного роду зубчики, гребен≥ й ≥нш≥ х≥тинов≥ утвори на стегнах задн≥х н≥г або крилах; звук робитьс¤ терт¤м стегон задн≥х н≥г про крила, або крил друг про друга. √олосов≥ апарати служать засобом вербуванн¤ особин ≥ншоњ п≥длоги. ” ¤кихось ѕ. розвинен≥ особлив≥ орган≥ (тимпанальн≥ орган≥), прийн¤т≥ за орган≥ слуху; у коник≥в ≥ цв≥ркун≥в вони лежать на гом≥лках фронтальних н≥г, у сарани на першому членику черевц¤.