кв. км. - менш попул¤рна частина зап. —. «ап. ÷укру, м≥сцем до 2 миллион. кв. км., вообщем нижче ≥нших частин пустел≥; висоти не перевершують 500 м. в. ур. м. (зап. јдрар.) 2) —ередн¤ частина —. до 15∞ в. буд., тобто в мерид≥анах б≥льшоњ частини јлжирии, “ун≥су, зап. частини “р≥пол≥ й озера „ад. «начима частина даноњ м≥сцевост≥ гориста, так на границ≥ —удану п≥дн≥маЇтьс¤ наг≥р'¤ Aгадес, до п≥вноч≥ в≥д нього г≥рська група Ћепеха або јзбен. јле сама найвища частина —. гори й наг≥р'¤ јхагар, меж 24∞ ≥ 26∞ с. ш.; до п≥вдн¤ в≥д нього перебувають висоти “асили.Ѕван-ахагар, до п≥вноч≥ наг≥р'¤ ћуйдир ≥ јзгар, так що з'¤вл¤Їтьс¤ суц≥льна г≥рська крањна, м≥сцем б≥льш ‘ранц≥њ. як≥сь частини јхагара п≥дн≥маютьс¤ до 2000 м. над р≥внем мор¤; отут сн≥г час в≥д часу лежить 2 або 3 м≥с¤ц¤ й рослинн≥сть досить багата. ¬≥д г≥рських груп даноњ нам крањни в р≥зн≥ сторони йдуть широк≥ р≥внини, так ≥менован≥ води або уоди, пер≥одично, опосл¤ потужних дощик≥в, або таненн¤ сн≥гу в горах, ц≥ р≥внини мають текучу воду, але величезну частину року вони сух≥, але, на ¤к≥йсь глибин≥ нер≥дко Ї вода й майже вс≥ оазиси користуютьс¤ нею й мають кв≥туче землеробство й сад≥вництво; найв≥дом≥ш≥ з вади “идехерт, що направл¤Їтьс¤ до 3, вади “интарабин до п≥вдн¤ по напр¤мку до Ќ≥геру, ≥ вади »гаргар, до п≥вноч≥, низов'¤ його особливо багато оазисами, крайн≥й доходить до низовини, близько “уггурта, п≥д 33∞ с. ш. ≥ 5∞ в. буд. ¬исоти Ћепехи пли јзбен перебувають п≥д 17∞ до 191/2∞ с. ш. на ёё¬ в≥д јхагара в напр¤мку до большенный п≥вн≥чн≥й дуз≥ Ќ≥геру близько “имбукту. ¬они мають 200 км. довжини ≥з ≤з на ё и в≥д 60 до 100 км. ширини з ” на «, п≥дн≥маючись над наг≥р'¤м в 600 м. над ур. м. Ћепеха маЇ середню висоту 1300 - 1500 м. до домагаЇтьс¤ до 2000. ¬ост. јдрар п≥д 19∞ с. ш. до « в≥д Ћепехи - також п≥днесен≥ крањни, м≥сцем до 200 тис. кв. км., ще не посещенные Ївропейц¤ми. 3) —х≥дна —. або Ћ≥в≥йська пустел¤ й крањна “у або “ебу. ‘актично Ћ≥в≥йська пустел¤ - крањна досить низька, частина њњ нав≥ть нижче р≥вн¤ мор¤ - ≥менитий оазис —ивах або ёп≥тера јммонского. ƒал≥ на « перебуваЇ група оазис≥в, посещенных –ольфсом,  уфа ≥ т.д. ƒќ « в≥д њхн¤ м≥сцев≥сть найб≥льш багата водою на большенный, з незапам'¤тних час≥в в≥дв≥дуван≥й, караванн≥й дороз≥ ≥з “р≥пол≥ до озера „ад; усього важлив≥ше група оазис≥в ‘еззана або ‘ецана; основне м≥сто ћурзук, п≥д 26∞ с. ш. ƒќ ” в≥д караванноњ дороги перебуваЇ п≥д 20∞ с. ш. найвища г≥рська група “у або “ибести, т≥льки раз посещенна¤ Ївропейським подорожанином (Ќахтигалем). ÷е широка г≥рська група, що маЇ найб≥льше 500 км. довжини; з п≥вноч≥ п≥дйом отлог до 1000 м. над ур. м. ¬ище п≥дн≥маютьс¤ окрем≥ гори, вулкан≥чного походженн¤. √оловн≥ верх≥вки “уссидде (Toussidde) ≥  усси (Koussi) домагаютьс¤ 25000 м. над ур. м.  л≥мат —. вообщем надзвичайно сухий ≥, ¤к в ≥нших сухих крањнах земноњ кул≥, р≥знитьс¤ надзвичайно большенными добовими коливанн¤ми температури. —ередн¤ й п≥вденна частина —., можливо, сама гар¤ча крањна земноњ кул≥, кр≥м, х≥ба, зап. берег≥в „ервонуватого мор¤; на границ≥ —.