із приводу кримської війни. В 1860 м. Сахалін відвідали члени сибірської експедиції Шмидт, Глен, Брылкин і Шебунин. До 1875 г. южн. С. належав Країні висхідного сонця; конвенцією від 18 мар. 1867 г. був дозволений вільний проїзд по всьому про-ву як росіянином, так і жителям країни висхідного сонця; в 1875 г. южн. С. відійшов до Рф, в обмін на південні Курильські о-ва. В 1869 г. на С. була вислана 1-ая партія засланців. В 1884 г. С. вилучений з ведення губернатора Приморської області й підлеглий самостійному керуванню, з начальником острова на чолі й з підрозділом на 3 околицю - Александровский, Тымовский і Корсаковский. Адміністратор. центром служить Александровский пост, на західному березі, куди в 1881 г. проведений телеграфний кабель. Зносини з портами Сибіру підтримується судами добровольчого флоту. Порівн. Schrenck, "Reis. u. Forrshung im Amuriand"; Шмидт і Глен, "Праці физич. Отд. Сибирск. эксп."; Добротворский, "Жюн. ч. про-ва С." ("Изв. Спб., Отд. Було б погано, якби ми не відзначили те, що геогр. Общ.", т. I, № 2); Брылкин, "Листа із С." (Зап. Сиб. Отд. Геогр. Общ.", иркутск. отд., кн. VII); Крапоткин, " Про исследов. Лопатина на С." ("Извест. Геогр. Общ.", т. V); Дейхман, "С. у горнопром. відношенні" ("Гірський Журн.", 1871, № 3); Буссе, " Про-У С. і эксп. 1853 г." (1872); Мицуль, "С. у сельскохоз. отнош." ("Прилож. до Сіл. Хоз. і Лісів.", 1873); Кеппен, " Про-У С. і його каменоуг. пром." (1875); Поляків, "Отч. про исслед. на С." (Прил. № 6 до XLVIII т., "Зап. Ак. Наук", 1884); Никольский, Прил. № 5 до LX т. "Зап. Акд. Наук" (1889); "Сахалінський календар на 1896 г."; Гаків, "Приамурск. край на всеросс. виставці в Нижньому Новгороді" (1896); " 1-ая всеобщ. переп. Росс. Имп.", 1897. LXXVII. Про-У С." (т. I, 1899).
А. М. Никольский.
Цукри - істотне місце Північної Африки, що полягає по більшій частині з пустель. Границі С. по визначеннях різних учених далеченько не збігаються. Більш повсякденні: на Зі схили Атласу в Марокко й Алжирі, Середземне море від Тріполі до Єгипту; на В рівнина Нила в Єгипту й Нубії; на Ю так наз. Судан і Сенегамбия близько 15°-17° с. ш., на З Атлантичний океан. У таких границях С. має близько 9 мільйонів кв. км.; найбільший протяг від З на В - 5200 км., середня ширина із Із на Ю - близько 1500 км. (Вивиен де З. Мартен). По Є. Реклю, за винятком значимої частини вилайета Тріполі, прикордонних просторів Марокко, Алжирии й Тунісу, якихось величезних оазисів, прикордонного, покритого степами й чагарником місця меж С. і Судан ом, фактично С. займає 6200000 кв. км. Значима частина С. - пустеля, але було б несправедливо мислити, що рослинність обмежується одними оазисами. На величезних місцях С. зустрічається рослинність особливо організована, постачена особливими пристосуваннями для існування в надзвичайно сухому кліматі; усього знайдене найбільше 600 видів рослині в західній С. і до 700 у східній, частиною різних від видів західної. Настільки ж несправедливо досить розповсюджений світогляд про те, що С. - широка низовина, покрита піщаними дюнами (барханами).