перебирається тигр. На півдні С. до сиим ссавцем не додається жодна найбільш південна форма. Отут бракує якихось ссавців, які водяться в тих же широтах і при тих же фізичних критеріях в Амурському краї, конкретно: кабана, єнотоподібного собаки, ізюбра, лося, борсука. У відсутності перерахованих звіриних виражається острівна вдача сахалінської фауни. Із птахів у хвойному лісі про-ва більш пересічні; рябчик, дикушка або темний рябчик (Canace falcipennis), східносибірський глухарь (Tetrao urogalloides), сойки-ронжа (Garrulus infaustus), незліченні дятли, синиці, славки, клесты та ін. У південній частині про-ва до даної нас чисто сибірській фауні приєднується трохи південних, по перевазі японських птахів; такі, краснозобый дрізд (Merula chrysolaus), довгохвостий снігур (Uragus sanguinolentus) і якісь інші. З гадів на С. водяться лише звичайна гадюка, живородна ящірка, сірувата жаба й трав'яна жаба (Rana temporaria). Із прісноводних риб знайдені минь, карась, чебак (Leuciscus sachalineusis), форель, не вважаючи того в літню пору з моря в ріки входять у большенном кількості різні лососеві риби, з яких найбільше значення в промисловому відношенні мають кета (Oncorhynchus lagocephalus) і горбуша (Oncorhynchus ргоteus). Морські фауни берегів С. дуже різні по обидві сторони о-ва. Молюски зап. берега в Северояпонском море вражають різнорідністю власних складових частин; посередині них зустрічаються види найвищі північних широт, що перебувають у водах Охотського й Берингова морів, і вкупі з тим форми південні, навіть тропічні. Напроти, в Охотському море вся фауна молюсків складається із циркумполярних, полярних і борейских видів. По вост. бережу С. у большенном кількості водяться сивуча (Otaria Stelleri), тюлені, з яких більш чудовий смугастий тюлень (Phoca fasciata); зустрічаються також морські котики, величезне лежбище яких перебуває на півострові Тюленьем, біля вост. берега С. у затоці Терпіння. Полярна вдача морської прибережної фауни вост. берега С. виражається ще в існуванні "пташиних гір" або скель, населених незліченним достатком птахів із сем. кайр (Alcidae). Корінні мешканці С. - гіляки на сев. і айны на півдні; перших нараховують до 2000 душ о. п., других
- до 2500; на вост. бережу в маленькому числі живуть також ороки. Російські сталі селитися на С. з 1857 г., коли був заснований 1-ый пост Дуэ. По перепису 1897 г. на С. було 28113 жит. (20472 мжч. і 7641 жнщ.); з їхніх зсильнокаторжних 4979 (4220 мжч. і 759 жнщ.), зсильнопоселенців 6934 (6055 мжч. і 879 жнщ.) і поселенців з каторжних 1566 (1273 мжч. і 293 жнщ.), усього засланих 13479 (11548 мжч. і 1931. жнщ.) або 48% усього населення о-ва. Селищ 97, дворів 4712. Із селищ найбільш значимі: пости Дуэ (1049 жит.), Александровский (3857), південний (1166), Корсаковский (1664), села Рыковское (3033), Дербинское (1339) і НовоМихайловское (817 ж.). Інородницьке населення займається рибальством, боєм тюленя й мисливським промислом, предметом якого служить главн. образ, соболь, також ведмідь, білка, сев.