ћало хто знаЇ те, що на сев. переважаЇ модрина, на ё дв≥ перш≥ породи. ѕо власн≥й вдач≥ флора б≥льшоњ частини про-ва представл¤Ї типову сиб≥рську тайгу, але в р≥внинах, а в южн. —. ≥ в горах, рослинн≥сть носить найб≥льше м¤генький вдача. Ќезважаючи на незначущу висоту г≥р у вертикальному напр¤мку в них розр≥зн¤ють 5-6 рослинних зон. ” середн≥й частин≥ про-ва нижню зону становить нижн≥й по¤с лист¤ного л≥су, що зустр≥чаЇтьс¤ т≥льки в р≥чкових р≥внинах, захищених в≥д пануючих в≥тр≥в. ÷ей л≥с пол¤гаЇ по переваз≥ з берези (Betula alba, ¬. Ermani), в≥льхи (Ainus incana), осики, ароматноњ топол≥ (Populus suaveolans), в'¤за, верб. ≤з чагарник≥в отут б≥льш перес≥чн≥: шипшина (Rosa cinnamomea), жимолость (Lonicera chrysanthea), червонувата смородина (Ribes rubrum), бузина (Sambucus racemosa), бо¤рка (Crataequs). «авд¤ки р≥зноман≥ттю атмосферних опад≥в, травички в р≥чкових р≥внинах домагаютьс¤ незвичайноњ соковитост≥ й розкош≥. ќсобливо обертають на себе увага тростеполовица (Calamogrostis Langsdorffii), Cacalia hastaefolia, Spiraea kamtschatica, в ≥ндив≥дуальност≥ п≥вденний habitus мають Petasites japonicus ≥ Angelophyllum ursinum. —хили г≥р приблизно до 700 - 800 фт. висоти покрит≥ хвойним л≥сом, що пол¤гають з≥ згаданих ран≥ше пор≥д, але вище, конкретно в≥д 700 до 1200 фт., починаЇтьс¤ знову лист¤ний л≥с, що пол¤гаЇ основним образом з берези (Betula Ermanni). ” дан≥й нам же зон≥ зустр≥чаЇтьс¤ й очерет (Arundinaria Kurilensis). ўе вище йде по¤с кедрового сланцю, ≥ на верх≥вках окремих висот зустр≥чаЇтьс¤ зовс≥м ще не досл≥джена альп≥йська флора. ” загальному такий розпод≥л рослинност≥ у вертикальному напр¤мку спостер≥гаЇтьс¤ на всьому прот¤з≥ про-ва, але в п≥вденн≥й його частин≥ п≥дм≥шуЇтьс¤ ≥стотна к≥льк≥сть п≥вденних, частиною ¤понських, дерев ≥ чагарник≥в. ”¤вите соб≥ один факт про те, що ц≥ п≥вденн≥ форми зустр≥чаютьс¤ по переваз≥ на зап. бережу п≥вденного —., ≥ не в р≥внинах, а в зон≥ верхнього лист¤ного л≥су. ƒо таких форм належать: Phyllodendron amurense, Panax ricinifolia, Prunus Maackii, Skimmia japonica. Ilex crenata, Rhus radicans, виноград (Vitis Thunbergii), Viburnum plicatum ≥ мн. ≥нш≥. ѕрибережн≥ низовини —., в ≥ндив≥дуальност≥ в≥дкрита з боку ќхотського мор¤, представл¤ють ≥з себе тундри. ‘лора њх складаЇтьс¤ з мох≥в, лишайнику, вороницы (Empetrum nigrum), брусниц≥, ерника (Betula nana), журавлини, морошки, дрозеры (Drosera) та ≥н. ћ≥сц¤ми лише посередин≥ тундри зустр≥чаютьс¤ хирл¤в≥ дерева модрини, Ї шпалерну форму. ѕо вост. бережу звичайна тундра перебуваЇ в ѕоронайской низовини, приблизно на широт≥ сел. ƒуб≥вки (—аратовской губ., ¤ка славитьс¤ своњми кавунами). «верн≥ть увагу на те, що ≥снуванн¤ тундр на низьких берегах —., в ≥ндив≥дуальност≥ на узбережж¤ ќхотського мор¤, роз'¤сн¤Їтьс¤ впливом прохолодних в≥тр≥в. ” зв≥риному св≥т≥ —. переважають представники сиб≥рськоњ тайги. «≥ ссавц≥в отут у велик≥й к≥лькост≥ вод¤тьс¤ ведмед≥ (Ursus horribilis), також соболь, росомаха, б≥лка, лет¤га, рись, п≥вн≥чний олень, вовк, лисиц¤; час в≥д часу з јмурського краю чрез замерзлий ћонгольський прол.