Вищі крапки його домагаються 3000 фт. висоти й поболее. 3) Вост. прибережний хр. тягнеться по вост. бережу від мису Терпіння на сівбу. Меж вост. і зап. прибережними хребтами, снутри острова - широка низовина, що розширюється по напрямкові на Ю и, що зрошує 2-мя найбільшими ріками про-ва: pp. Тыми й Поронаем. Від поста Найбучи на Ю до зап. Анива на вост. бережу тягнеться 4-й хребет, по зап. сторону якого перебуває низовина, зрошувана маленькими pp. Сусуя й Оненай. У юго-вост. краї С. від мису Тонина до м. Анива розміщається 5-й хребет, що обмежує з вост. третю величезну низовину ова. Усі ріки С. носять вдача гірських потоків, вони жваві й порожисті, так що лише інородці на долбленых човнах, за допомогою тичин, можуть плавати по них. Самі більші pp.: Тыми, бол. 200 вер. дл., що впадає в Ныйский зал., і Поронай, приблизно тієї ж довжини, що виливає в зал. Терпіння. Низов'я цих pp. у протязі 60 - 70 в. від моря мають неспішний плин і достатню глибину для того, щоб по них могли ходити маленькі судна. Близько Дуэ й Кусунная pp., леденіють у половині листопада й розкриваються наприкінці березня або початку квітня, але якісь pp., напр. Тыми, в особливо стрімких місцях не леденіють усю зиму, незважаючи на морози нижче крапки замерзання ртуті. У бухтах зап. берега переважають осадові гірські породи із залишками різних організмів; миси складаються із кристалічних порід, в індивідуальності з діориту й породи, схожої на базальт. Самі найдавніші осадові шари виступають на мисі Дуэ. Вони складаються із сіруватого мергелю з величезними амонітами, Inoceramus, і належать до крейдової системи. Крейдові шари С., по погляду м. Шмидта, проявляють явну подібність із южноиндейскими медяними відкладаннями. На Ю про-ва знайдені шари зеленуватого піщанику з ехинитами. Відкладання третинної системи у вигляді шарів піщанику, сланцюватої глини й конгломерату з достатком залишків третинної флори, напр. дуба, клена, берези, зустрічаються точно також на зап. бережу С. У відкладаннях даної системи як по берегу, мак і снутри про-ва перебуває кам'яне вугілля. Вище наземних третинних відкладань, біля Дуэ, лежить шар з морськими раковинами тієї ж системи, що простягнеться по всьому зап. бережу про-ва й перехідний на материковий зберігав Охотського моря до Камчатки й навіть на Алеутські о-ва. На південному краї С. переважають білосніжні мергелі з деякими раковинами й залишками риб, можливо, опади найбільш найглибшого моря. Таким образом третинні відкладання про-ва частиною утворювалися на суші, частиною морського походження. 1-ые, по погляду м. Шмидта, належать до міоценових, 2-ые ж до пліоценових відкладань і всього найбільше відповідають червонуватому британському краг. З потрібних копалин не вважаючи кам'яного вугілля на С., конкретно, у сев. його частини, знайдена нафта. Відповідно до грізного клімату С. рослинність його носить північна вдача. Практично весь про-у із Із до Ю покритий густим високостовбурним лісом, по перевазі, хвойн, що полягають із сахалінської ялини (Abies Veitchi), ялиці (Abies ajanensis) і модрини (Larix daurica).