—иб≥ру. јле, зима й л≥то южн. частини про-ва нагадують по середн≥й температур≥ т≥ ж пори року јрхангельськоњ й ќлонецкой губ., хоча южн. к≥нець —. перебуваЇ па широт≥ ќдеси й јстрахан≥.
 р≥м низькоњ температури зими й л≥та —. р≥знитьс¤ ще тим, що весна ще холодн≥ше опром≥нь, нав≥ть снутри про-ва, але особливо на п≥вдн≥ його.
Ќезважаючи на незначущу ширину —. ≥ його выт¤нутость у мерид≥ональному напр¤мку, спостер≥гаЇтьс¤ б≥льша р≥зниц¤ в кл≥мат≥ його вост. ≥ зап. берег≥в. ” цьому конкретно й про¤вл¤Їтьс¤ р≥зний вплив мор≥в, омывающих про-в. Ќа вост. бережу, омиваному прохолодним ќхотським м., де нав≥ть у червн≥ зустр≥чаютьс¤ плаваюч≥ льоди, на широт≥ уст¤ р. “ыми, кл≥мат багато сувор≥ше, зима й л≥то багато холодн≥ше, коли на в≥дпов≥дн≥й широт≥ зап. берега. ÷е в≥дбуваЇтьс¤ тому, що вплив прохолодного ќхотського м., завд¤ки горист≥й вдач≥ про-ва й мерид≥ональному розташуванню хребт≥в, що затримують в≥тру, не передаЇтьс¤ на зап. збер≥гав.  ≥льк≥сть опад≥в на всьому прот¤з≥ —. дуже суттЇво - ок. 500 мм. ≥ нав≥ть найб≥льше. «има р≥знитьс¤ безл≥ччю сн≥гу, а л≥то частими дощиками. “овщина сн≥жного покриву доходить до 7 фт. ”  усуннае прот¤гом року спостер≥гаЇтьс¤ до 150 непогожих дн≥в, з них 60 дощових ≥ 90 сн≥жних. Ѕезсумн≥вно, варто згадати те, що в л≥тню пору нер≥дк≥ тумани, найб≥льше на вост. бережу, чому на зап. ѕоверхн¤ —. практично суц≥льно гориста, ≥ лише меж хребтами розм≥щен≥ низовини, по ¤ких прот≥кають досить значимий р≥ки. √ори, п≥дход¤чи до самого берега, обумовлюють скел¤ста вдача берег≥в о-ва. «ап. збер≥гав в≥д южн. крањ, мису  рильон пол¤гаЇ практично ≥з суц≥льноњ кам'¤ноњ ст≥нки, що п≥дн≥маЇтьс¤ м≥сц¤ми 100 ≥ 200 фт.; по всьому прот¤гу отут немаЇ н≥ 1-го ск≥льки-або значимоњ затоки, немаЇ й про-вов, кр≥м ћоннерона, що лежить бл. южн. к≥нц¤ —. “ака вдача зап. збер≥гав збер≥гаЇ до мису ”анды, що перебуваЇ проти зал. ƒе-кастри. ƒо сев. в≥д цього мису т¤гнетьс¤ тонкий п≥сковий збер≥гав, що прост¤гнетьс¤ уздовж усього амурського лиману, але в ќхотському м., бл. сев. крањ —., збер≥гав стаЇ знову гористим. Ќа вост. бережу спостер≥гаЇтьс¤ схожа ж зм≥на крутих ≥ плоских берег≥в ≥ приблизно в тих же широтах, але отут Ї дв≥ неос¤жн≥ затоки, конкретно: Ќыйский ≥ “ерп≥нн¤. ” тих м≥сц¤х, де збер≥гав низинний, ≥снуЇ багато озер, в≥дд≥лених в≥д мор¤ низькими перешийками й з'Їднаних з ним протоками. ÷≥ протоки, а також уст¤ величезних р≥к, Ї Їдиними м≥сц¤ми, де маленьк≥ судна можуть в≥дшукувати дл¤ себе пристановище, тому що реальних гаваней по всьому узбережжю про-ва не ≥снуЇ. ƒо таких берегових озер ставл¤тьс¤ на с≥вбу.: Ѕайкал ≥ оз. “амлаво; п≥вденн≥ше: оз. “райсиска, на берез≥ зал. јнива; зал. Ѕуссе, оз. “унайга, ¬авай, “инесани; у зал. “ерп≥нн¤: оз. “арайка. Ќа поверхн≥ —. розр≥зн¤ють 5 окремих хребт≥в, з ¤ких усе т¤гнутьс¤ в мерид≥ональному напр¤мку. ” сев. частини про-ва перебуваЇ 1) —≥вба. центральний хребет, пор≥вн. выс. ¤кого 1500, б≥льша до 2000 фт. 2) «ап. прибережн, що прол¤гаЇ по всьому зап. бережу про-ва до юго-зап. крањ, р≥знитьс¤ острозубчатыми верх≥вками й крутими, важко доступними схилами.