ДО Ю від мису Лазарєва глуб. стрімко ростуть; на паралелі зал. ДеКастри доходить до 26 саж.; меж Де-Кастри й Імператорською гаванню на відстані 1-го кабельтова від запеклого берега 25 - 30 саж., місцями навіть 40; далі на Ю глибини рівномірно ростуть. Меж мисами Соя на Иecco і Крильоном на С. у Лаперузовом прол. глуб. не перевершує 20 - 25 саж., але по обидві сторони даної нам смуги сходу ростуть; стало бути в Лаперузовом прол. існує підводне піднесення дна, що становить начебто б продовження до Ю Сахалінських гір. Таким образом Северояпонское море є практично замкненим і лише поверхневі шари води в ньому з'єднуються в 2-ух місцях з водою Охотського м. Вода в Северояпонском море істотне тепліше коли в Охотському, яке по своїх властивостях наближається до полярних морів. Головною передумовою низкою t° крайнього моря полягає в масах льоду, які, зароджуючись у Гижигинской і Пенжинской губках, практично кругле літо тримаються в сев. кінця С. Ці льоди сев. сахалінським плином, омывающим сев. частина про-ва й сев. половину його вост. берега, заносяться до широт середнього С. Вплив низьких температур Охотського м. не поширюється на Сівбу. Японське м., тому що цьому перешкоджає С. До того ж плин з Амуру перепиняє доступ льодам з Охотського м. у Монгольський прол. Лаперузов прол., чрез який з'єднуються лише поверхневі шари обох морів, не сприяє остиганню Японського м. ще з тієї причини, що до нього підступає теплий японський плин Курка-Сиве. Одна галузі його загортає в Охотське м., а інша, піднімаючись уздовж зап. берега С., впливає на клімат даної нам частини о-ва. Фізичні характеристики морів, омывающих С., визначають різницю в климатах різних частин о-ва. Сівба. частина його, підходячи близько до континенту, у кліматичному відношенні є під впливом цього крайнього. Усім відомо про те, що потужне остигання Вост. Сибіру в течете зими, коли прол. Невельського леденіє суцільно, обумовлює на С. потужні С и СЗ вітру, під впливом яких зими в сев. частини про-ва різняться континентальною суворістю. Замерзання ртуті отут звичайне явище. У літню пору в сев. частини про-ва переважають вітру, що дують із прохолодного Охотського м., тобто Ю и ЮВ, які дуже знижують температуру літа. Таким образом у кліматичному відношенні сев. і середній С. поставлені в подвійно нерентабельні умови: ці частини про-ва мають грізні континентальні зими й прохолодне літо приморських держав. Зима в сев. частини по середній температурі наближається до зими узбережжя Льодовитого ок. у Європі або южн. частини Новітньої Землі; літо походить на літо берегів Білосніжного м., хоча сев. кінець С. перебуває приблизно на широті Симбірська. В устя р. Тыми на вост. бережу про-ва й у Дуэ, практично на широті Саратова, зустрічається нескінченна мерзлота, чому далі на Ю від Дуэ, тем клімат стає м'якше, тим більше він здобуває морська вдача. Разом з тем збільшується різниця в климатах зап. берега про-ва й протилежного берега континенту Азії, різниця, що полягає в тому, що зимові холоди на С. найменш значні, коли на відповідній широті узбережжя Вост.