Гершеля не можна йменувати успішної). Зсуву ліній у діапазоні дали для зовнішнього краю найяскравіших кілець період обертання 13, для середини - 10h, для внутрішнього краю - 7h. Ці числа зовсім згодні з тими, які виходять на підставі законів Кеплера, у припущенні окремих супутників. Фотометрія із власної сторони віддала вагомий доказ метеоритного здогаду кілець. Теорія Земпера висвітлення порошкоподібних тіл виявилася в повному согласи з довголітніми спостереженнями яскравості кілець Мюллером і Шмидтом. Ці вишукування вказують, що відстані меж метеорами дуже значні: дійсний, фізичний розмір кілець повинен бути, по останній мері, в 25 раз менше видимого. Відповідним фактом є незмінність яскравості кільця при всяких кутах падіння променів світла. Необхідно побачити, що a priori ідея про порошкоподібну будову висловив ще Жак Кассини в 1715 г.
В. Серафимів.
Сатурналии (Saturnalia) - у старих римлян праздничек на честь Сатурна, з іменуванням якого мешканці Лация зв'язували введення землеробства й успіхи початкової культури. Праздничек припадав на останню половину грудня - час, коли приходили до кінця землеробські роботи й усякому хотілося відпочити й повеселитися із приводу закінчення жнива. Під час С. публічні справи припиняли, школярі звільнялися від занять, злочинців заборонялося карати. Раби одержували в ці деньки особливі пільги: вони звільнялися від повсякденних праць, мали право носити pilleus (знак звільнення), одержували дозвіл брати участь за спільним харчуванням в одежинці панів і навіть сприймали від їхньої послуги. Публічне свято починалося жертвопринесенням перед храмом Сатурна на форумі; потім улаштовувався релігійний бенкет, у якому учавствовали сенатори й наїзники, одягнені в особливий костюмчик. У родинах денек починався з жертвоприносини (заколювали свиню) і проходив у веселощі, при цьому друзі й родичка обмінювалася подарунками. Вулиці були загачені народними масами; скрізь лунали вигуки Jo Saturnalia (це йменувалося clamare Saturnalia). Обрядова сторона свята мала споконвічну римську вдачу, хоча з 217 г. були введені лектистернии й звичай стояти з непокритою головою під час жертвоприносини. По погляду Марквардта, праздничек рабів, які в ці деньки як би зрівнювалися в правах з панами, у спогад існуючого при Сатурні загальної рівності, був освячений тим же приписанням Сивиллиных книжок, як і установа лектистерний. Урочисті втіхи тривало протягом декількох днів ( наприкінці республіки - 7). У числі врочистих подарунків фігурували, меж іншим, cerei (воскові свічки) і sigillaria (виготовлені з теракоти або тесту фігури). 1-ые служили емблемою того, що праздничек С. припадав на час зимового сонцестояння (bruma); 2-ые є пережитком ритуалу жертвоприносини Сатурну.
Н. О.
Саул - 1-ый правитель єврейського народу, помазаний на королівство Самуилом, за бажанням народу, в XI в. до Р. Хр. Обрання царем цього звичайного, хоча й багатого вениамитянина, який пішов знаходити ослиць, що згубилися, а відшукав королівство, переносить нас в еру первинної стадії державності, тільки-, що тільки почала вироблятися з повної публічної безурядицы часу Арбітрів.