Нидерле, "Staroveke Zpravy е zemepisu vychodni Europy se zretelem na zeme slovanske" (Ін., 1899); Юл. Кулаковский, "Карта Европ. Сарматии по Птолемею" (К., 1899).
Ф. Мищенко.
Сара (сначало Сара) - дружина патріарха Авраама, мама Исаака. По Иepoниму й арабським письменникам, С. була дочка батька Авраама, лише від іншої мами. Іоанн Златоуст, згідно з євреями, сприймає її за одну особа з Есхою, дочкою старшого брата Авраама, Аррана (Побут. XI, 29); але 1-ое світогляд ясний підтверджується словами самого Авраама (Побут. ХХ, 12). С. була дуже гарна й під час перебування її із чоловіком у Єгипту через голод зазнала погрози, будучи взята до двору фараона, але була врятована Богом (Побут. XII). Уважаючись, що в ній причина її бесчадия, С. запевнила Авраама ввійти до служниць її Агари, щоб від неї мати малят; але Господь відкрив Аврааму, що обетование Його про незліченне потомство ставиться спільно до нього й до С.; дружині його, у символ що Він переміняє їхні імена ( по роз'ясненню Ієроніма Сара означає "пані або володарка моя", а С. - "володарка вообщем", т. е. пані не однієї лише родини, але майже всіх народностей), нарікає імена майбутньому їхньому нащадкові, Исааку, і до його потомства відносить нескінченний завіт Власний і обіцянка бути йому Богом; при цьому закладається ритуал обрізання (Побут. гл. XVII). Опосля винищування міст Содому й Гоморры, Авраам поселився на час у Гераре; отут С., уже вагітна, зазнала новітньої погрози, але врятована була Богом (Побут. XX). С. померла 127 років у Хевроне й там похована Авраамом у придбаній їм для того печері, на поле Ефрона Хаттеянина, при Махпеле, проти Мамре (Побут. ХХIII). В особистості С. апостол Петро спозирає про раз справжньої жіночої вроди й величі, що полягають не в зовнішніх декорації, "не в зовнішньому плетиві волось, не в золотих уборах, не в нарядності одежинки, але у вічній вроді смиренного й неговіркого духу. Так колись св. подружжя, уповавшие на Бога, прикрашали себе, корячись чоловікам своїм. Так С. корилася Аврааму, називаючи його государем. Ви - малята її, коли робите добро й не бентежитеся ні від якого жаху" (1 Петро. III, 1 - 6). Пророк Исайя показує на Авраама й С., як на прототипи очікуваної справи порятунку. Як С., опосля довгого неплодия, народила Исаака, так Сіон, опосля довгого запустіння, буде мати задоволеність і веселощі торжествуючої величезної кількості малят навколо себе. Ще вище відновлення Ізраїлю буде велична справа майбутності: воно буде джерелом порятунку для всіх народів миру (Исаии LI, 2; LIV, 1, сд.). Апостол Павло спозирає в С. величну матерь народів, якої належать усі породжені за духом; вона - прототип небесного Єрусалима, який є матерь усім нам (Гал. IV,. 22 - 31). С. згадується православною церквою в недельку праотець. Порівн. прот. П. Солярский, "Досвіди біблійного словника власних імен" (т. III, Спб., 1883).
Сарти (Griuseppe Sarti) - пізнаваний італійський композитор (1729 - 1802) - був придворним капельмейстером у Копенгагені, пізніше капельмейстером миланского собору.