до п≥вноч≥, а по цю сторону ƒону жили корол≥вськ≥ ск≥фи". ≤сторик робить њх в≥д шлюб≥в амазонок з≥ ск≥фами, мова њх ≥менуЇ з≥псованим ск≥фським, на чол≥ народу ставити цар≥в; дами њх од¤гаютьс¤ ¤к ≥ чолов≥ки, њзд¤ть верхи на полюванн¤ й на в≥йну або вкуп≥ з мужиками, або одн≥. ¬ойовнич≥сть сарматських дам виражалас¤, меж ≥ншим, у тому, що ж≥нка виходила зам≥ж не до цього, ¤к убивши хоч 1-го ворога, чому ¤к≥сь дами залишалис¤ незайманими до старост≥. √≥ппократ, сучасник √еродота, в≥даЇ, що сарматськ≥ дами њзд¤ть на кон¤х, стр≥л¤ють ≥з лука, мечуть дротики сид¤чи на кон¤чки, ≥ б'ютьс¤ з ворогами, але лише до зам≥жж¤; по виходу зам≥ж вони перестають њздити верхи, кр≥м випадк≥в, коли всьому народу поголовно доводитьс¤ виступати на в≥йну. "” дам немаЇ правих грудей, тому що скоро опосл¤ народженн¤ мами випалюють своњм дочкам правий сосок розпеченим м≥дним знар¤дд¤м, так що прав≥ груди втрачаЇ здатн≥сть рости, ≥ вс¤ сила й достаток сок≥в њњ переб≥гаЇ в праве плече й руку" (√≥ппократ, "De aerib., aquis et locis", 15). ƒуже можливо, що сама байка про амазонок, ¤к родоначальниць —., зложилас¤ п≥д впливом розпов≥дей ск≥ф≥в ≥ грек≥в про чолов≥чий вид житт¤ й войовничост≥ сарматських дам; самий звичай випалюванн¤ соска в новонароджених сарматських девченок перенесений був народною фантаз≥Їю грек≥в з амазонок, по народн≥й етимолог≥њ "бессосцовых". ѕро етнограф≥чне спор≥дненн¤ —. з≥ ск≥фами св≥дчить ≥ —трабон, к≥лька стол≥ть через опосл¤ √еродота. ¬≥н заур¤дно йменуЇ ц≥ народи поруч або нав≥ть, под≥бно √≥ппократу, називаЇ —. ск≥фським народом, частиною ск≥ф≥в, тем ≥ ≥ншим приписуючи схож≥ характери. ћожливо й те, що ц¤ те етнограф≥чна близьк≥сть 2-ух народ≥в ≥ послужила п≥дставою розпов≥д≥ про походженн¤ сарматов в≥д, що примикають ≥з ними в ™вроп≥ ск≥ф≥в ≥ прибулих до ƒону амазонок, опосл¤ злощасноњ дл¤ крайн≥х битви ≥з греками на р. ‘ераподонте в —ир≥њ. ¬иникненн¤ ск≥ф≥в у чорноморських степах √еродот в≥дносить до к≥нц¤ VII в. до –. ’р., тод≥ ¤к битви грек≥в з амазонками в цих м≥сц¤х в≥дбувалис¤, зг≥дно з еп≥чними сказанн¤ми грек≥в, у геройськ≥ часи Ѕеллерофонта, “езе¤ й јх≥лла; ¤к випливаЇ, седение амазонок на левом бережу ƒону передувало за тривалий час виникненню ск≥ф≥в на ≥нш≥й сторон≥ р≥ки. ќчевидне протир≥чч¤ меж 2-м¤ вар≥ац≥¤ми в √еродота нав≥ть не в≥дзначене. —ам ≥сторик, прит≥м, розр≥зн¤Ї в склад≥ ск≥ф≥в нисколечко народностей, що р≥зн¤тьс¤ по виду житт¤ й рел≥г≥йним в≥руванн¤м; прадавн≥ми поселенц¤ми Ївропейськоњ —кифии були, неодм≥нно, б≥льш зах≥дн≥ з них, а не корол≥вськ≥ ск≥фи, п≥д час √еродота, що жили по нею сторону ƒону; ц≥лком ймов≥рно, ≥з цими-те прадавн≥ми з≥ ск≥ф≥в, що звернулис¤ на нов≥тн≥х м≥сц¤х проживанн¤ з номад≥в у хл≥бороб≥в, ≥ перебували в спор≥дненн≥ —. ѕотр≥бно вз¤ти до уваги записане √еродотом показанн¤, що до —. в≥д ƒунаю (≤стра) живуть сигинны - люд, ¤кий створював себе в≥д мид¤н ≥ носив мидийскую одежинку. «а словами ƒиодора, —., що поселилис¤ при ƒон≥, виведен≥ туди з ћ≥д≥њ. ѕлиний допов≥даЇ розповсюджений св≥тогл¤д, що —. родинн≥ з мид¤нами: Medorum, ut ferunt, soboles.