Разделы

перебувала у володінні арагонской династії й вела ініціативну торгівлю з Пизой, Генуєю, Венецією, Неаполем, Марселем, Грецією. Іспанський феодалізм зруйнував її торгівлю й добробут. В 1479 г. із С. були вигнані всі корсиканські торговці; в 1492 г. була введена екзекуція й вигнані всі єврейські родини, які в течете XV в. вели ініціативну торгівлю. Зрештою від старої житниці римської імперії не залишилося й сліду; жителям бракувало навіть насінь для посіву на власних злачных полях. У г. Сассари значилося всього 3000 жит., майже всі розквітаючі містечка спорожніли, акведуки були зруйновані, дороги стали непроїзними, по недолікові населення були знищені єпископські посади. Як би це було не дивно, але в XVII в. С. ледве могла вивозити на продаж з порту Кальяри на 100 тис. л. продуктів. Снутри країни не було ніяких поштових повідомлень; ізольованість С. від інших культурних держав доходила до такого ступеня, що офіційні папери, адресовані в Іспанію, повинні були спочатку направлятися в Неаполь і звідти вже йти до місця призначення " при першому комфортному випадку". В 1720 г. іспанське панування перемінила Савойская династія. По Утрехтскому миру в 1713 м. Віктор-Амедей II одержав Сицилію, але був повинен проміняти її на С. З тих пор владетели Савойї й П'ємонту наз. королями сардинскими до 1861 г., коли Викторэмануил прийняв титул італійського короля. Порівн. Allbert de la Marmora, "Voyage en Sardaigne ou description statistique, physique et politique de cette ile" (1839
- 1857); Griovanni Spano, "Proverbi sardi" (Кальяри, 1871); його ж, "Memoria sopra i nuraghi di Sardegna" (1867); W. Beauclerk, "Rural Italy" (1888); Alherto Cencelli-Perti, "La proprieta collettiva in Italia" (Рим, 1890); G. Todde, "La Sardegna" (Флоренція, 1895); Gr. Calva Secchi, "La Sardegna" ("Rivista Popola, Roma", 1895); Al. fredo Niceforo, "L'ltalia barhara contempo" (1898); його ж, "La delinquenza in Sardinia" (Палермо, 1897); Aymerich, "Stato della Sardegna i soi bisogni" (1869); "Annuario statistico italiano" (P. 1896 і 1897).
І. К.
Сардина (Clupea pilchardus, Val.) - мала морська риба (заурядно 15 - 20
- стм., пореже до 25 стм. довжини) із сем. сельдевых (Clupeidae) підзагону открытопузырных (Physostomi) загону кощавих (Teleostei). С. трохи товстіше оселедці. Саме-Собою зрозуміло, спина її синювато-зеленого кольору, боку й черевце сріблисто-білі. Зяброва кришка із золотавим відливом і борознистими темними смугами, що променеподібно розходяться від нижнього й заднього краю її.
Д. П- Про.
С. служить матеріалом для виготовлення всесвітньо-відомих консервів С. у маслиновому маслі (Sardines u l'huille). Водиться в Атлантичному океані й у Середземному морі й ловиться більшою мірою в берегів Великобританії, Франції, Іспанії й Португалії. Луска на С. досить більша, що й важко сходить. У живому виді це одна із щонайнайкрасивіших риб: на спині можна творити відливи декількох квітів веселки. Стиль життя сардини недостатньо досліджений: зрозуміло лише, що детом С.

0 566

Используются технологии uCoz