« осадових формац≥й у —. усього найб≥льш всепоширена третинна.  рут≥ гран≥тн≥ береги й височини т¤гнутьс¤ уздовж усього вост. берега, у центр≥ острова п≥д 40∞ шир. гори √еннаргенту (Gennargentu) висоти, що дос¤гають, 1918 м., бувають покрит≥ сн≥гом з к≥нц¤ вересн¤ й до к≥нц¤ травн¤. Ѕ≥л¤  аль¤ри на висот≥ 71 м. над ур. мор¤ знайдений шар морських раковин, перем≥шаних ≥з глин¤ними черепками, що даЇ п≥дставу м≥стити про ≥снуванн¤ отут людини ≥з прадавн≥х час≥в. Ќа зах≥дн≥й сторон≥ про-ва зустр≥чаютьс¤ прадавн≥ формац≥њ трах≥ту й базальту, у центр≥ й на сх≥дн≥й сторон≥ - гран≥т, гнейс, глинистий сланець ≥ порф≥р. Ќайголовн≥ш≥ м≥неральн≥ багатства зустр≥чаютьс¤ на п≥вденно-заход≥: свинець, цинк, зал≥зо, ср≥бло й м≥дь. ћ≥сцев≥сть маЇ найб≥льш р≥внинна вдача лише в зах≥дн≥й частин≥ про-ва, де Ї, ¤к б≥льш≥сть ≥з нас звикло говорити, неос¤жн≥ маслинов≥ й гор≥хов≥ гањ, кам'¤ного дуба та ≥н. –≥ки —. ерундовы. 6 р≥к не вливаютьс¤ в море, а к≥нчаютьс¤ на м≥сцевост≥ про-ва болотами й озерами, що мають м≥сц¤ми ≥стотний прот¤г, ¤к напр. озера  ал¤ри, ќристано й ≥н. ” л≥тню пору вони висихають ≥ покриваютьс¤ б≥лосн≥жноњ кристал≥чноњ (сол¤ний) корою, у дощовий час знову заповнюютьс¤ водою й служать таким образом джерелом поширенн¤ жахливоњ мал¤р≥њ. ” фаун≥ немаЇ майже вс≥х зв≥риних, напр. вовка, борсука, куниц≥, крота, отрутних зм≥й, жаб; вообщем у —. менше вс¤ких зв≥риних, чому на материку ≤тал≥њ.  л≥мату в зимову пору р≥вном≥рно теплий, у л≥тню пору - гар¤чий, але пом≥рн≥ше сицил≥йського. —ередн¤ зимова темп.  аль¤ри 8,8, л≥тн¤ 22,5, maximum л≥тньоњ темп. домагаЇтьс¤ 36,8, minimum - 0,8, середн¤ р≥чна темп. +15,6∞. Ќайб≥льша к≥льк≥сть опад≥в буваЇ в зимову пору, менше в л≥тню пору: у зимову пору випадаЇ њх 172 мм., у л≥тню пору 50 мм., менше, чим будь-де в ≤тал≥њ; р≥чна к≥льк≥сть опад≥в 393,1. ∆ит. до перепису 1897 г. 756201, тобто 31,4 чел. на кв. км. Ѕ≥льш густо населена —. у п≥вн≥чн≥й частин≥. «начим≥ м≥стечка:  аль¤ри - столиц¤ —., з 44252 жит., ≥ —ассари, з 41581 жит. √оловн≥ зан¤тт¤ мешканц≥в - землеробство й г≥рнича справа; г≥рською ≥ндустр≥Їю зайн¤то 9800 ч≥л. Ќ≥де в ™вроп≥ роздроблен≥сть земл¤ноњ приналежност≥ не достигнула таких розм≥р≥в, ¤к у —.; б≥льша частина земл¤них д≥л¤нок до того ж черезсмужн≥. Ќезм≥нне дробленн¤ земл¤ноњ приналежност≥ й ус≥, що зб≥льшуЇтьс¤ чересполосность волод≥нь ведуть за собою безперервн≥ сварки й позову хаз¤њв. —удами було роз≥брано в 1894 г. позовних ≥ сп≥рних д≥д 235420; реал≥зац≥њ земель за несплату недоњмок було 3650 випадк≥в. ” —. дотепер ще збереглис¤ сл≥ди сел¤нського общинного землеволод≥нн¤, у форм≥ сервитутных в≥дносин, ≥менованих ademprivio. Ademprivio пол¤гаЇ в тому, що фермери даноњ громади мають право скористатис¤ природн≥ми продуктами земл≥, не соромл¤чись правами приналежност≥ на нењ особистих ос≥б, ¤ким вона de jore належить: можуть рубати л≥с ≥ збирати в л≥с≥ трусок дл¤ власних надобностей, косити травичку дл¤ прогодуванн¤ власних зв≥риних, збирати упал≥ з дерева плоди, збирати в л≥с≥ жолуд≥, зас≥вати незайн¤т≥ пустопорожн≥ земл≥ хл≥бами ≥ т.д.