Міський бюджет. В 1847 г. доходи г. Дуже хочеться підкреслити те, що с. становили 80 т. р, в 1851 г. - 221 т. руб., в 1894 г. - 860969 р., у тому числі з міських нерухливих имуществ і оброчних статей 486 тис. руб. Витрати в 1894 г. склали 802100 руб., з них на міське керування 88571 руб., на благоустрій містечка 75376 р., на народну освіту 108796 р., на благотворит. і друг. загальнокорисні установи 76306 р., на докторську частину 11966 р., на освистите вулиць 17630 руб., на пожежну частину 57611 руб. И навіть не треба й говорити про те, що в 1895 г. доходи містечка достигнули суми в 907 т. р., витрати - 965 тис. руб., недоїмки - 603 т. р.
С. X.
Історія. Час підстави С. з точністю незрозуміло; у наказі астраханському воєводі 1590 г. про С. згадується як про "новеньке містечко", чому вважають, що він з'явився близько 1584 - 1589 рр., на місці монгольського селища. До кінця XVII в. він перебував на лівій стороні Волги, при впаданні в неї р. Саратовки. Там його спозирали й Олеарий (1636), що нарахував у ньому 10 церков, і Стрюйс (1668 г.). Основне призначення "новітнього містечка" полягало в спостереженні за рухами ординців і винищуванні їх "злодійських зграй", охороні королівських судів, що ходили в Астрахань і назад, і супроводі послів. В 1604 г. С. був зайнятий самозванцем Ильею з Мурома, що прийняли ім'я Петра Федоровича, нащадка Федора Иоанновича. У неясну еру він зазнав руйнуванням від різних злодійських зграй, потім від калмиків і кубанських татар, що не переставали нападати на нього й у першій половині XVIII в. В 1670 г. Звичайно ж, усі ми дуже добре знаємо те, що с. побрав Степан Разін, піддав його триденному грабежу й організував у ньому козацький пристрій. Постраждав С. і від нападу Булавина, в 1707 г. До половини XVIII в. С. був незначущим, хоча порівнянне й населеним пт, але опосля пристрою в ньому в 1747 г. "соляного керування" скоро зріс і став принциповим торгово-промисловим містом, особливо коли в ньому стали селитися колоністи. В 1773 г. він був узятий Пугачовим; через два роки його зрозумів голод. При першому поділі Рф на губернії С. був приписаний до Казанської губернії, у якості провінційного містечка; в 1718 г. - до Астраханської, через 10 років - знову до Казанської й в 1739 г. - знову до Астраханської; в 1780 г. виготовлений гл. містом Саратовского намісництва, в 1797 г. - губернським містом. Слово "Саратов" створюють від "сарт" (осілість), " сара-тау" (жовтувата гора), "сарі (або "сара")-тау" (комфортна місцевість), "саратав" (жовтуватий півострів) Порівн. В. і Г. Холмогоровы, "Матеріали для колонізації Саратовского північно-східного краю до 2-ой половини Xvili в." (в "Працях Саратовской ученої Архівної Комісії", т. Ill, в. II, 1890 г.); Д. Л. Мордовцев, "Місцеві замітки й літопис м. Саратова з 1762 г. по 1796 г." (в "Саратовских Губернських Відомостях", 1861 г., №№ 46 - 52 і 1862 г., №и - 16); "Матеріали для історії Саратовского краю" (ib., 1881 і 1882 рр.); Ф. Чекалин, "Саратовское Поволжя із прадавніх часів до кінця XVII в." (Саратов, 1892 г.); Н.