Ѕ≥ржа в —. в≥дкрита в 1890 г., 1-ое кредитна установа - в 1863 г.; у д≥йсний час отут Ї в≥дд≥ленн¤ банк≥в мун≥ципального, двор¤нського, сел¤нського й 3 столичних особистих комерц≥йних, не вважаючи того город. публ≥чний банк, общ. взаим. кредиту, м≥ський ломбард, м≥сто, ссудосберегательное при¤телюванн¤ й 3 особистий банк≥рськ≥ контори. ƒокторська частина. 1-а¤ пол≥кл≥н≥ка в г. —. базована в 1804 г. на засоби м≥сцевого двор¤нства (47 т. р.) ≥ дарунок ѕравител¤ (10 т. р.). ¬ 1895 г. доктор≥в у —. було 77, з них 7 дам. ÷≥лющих заклад≥в 21, на 589 л≥жок, з 59 медиками ( у тому числ≥ 4 женщ.). Ќавчальна справа. ѕершими вчител¤ми в —. були, що поселилис¤ отут в 2-ой половин≥ XVIII ст. розкольники. 1-а¤ школа була в≥дкрита в 1786 г.; вчилис¤ главн. образ. кантон≥сти. ¬ 1820 г. школа ц¤ перетворена в супруг. г≥мназ≥й; у тому ж роц≥ з'¤вилос¤ духовне училище. ”¤вите соб≥ один факт про те, що духовна сем≥нар≥¤ в≥дкрита в 1830 г., ≥нститут великодушних д≥виць в 1854 г., ж≥ноча г≥мназ≥¤ в 1859 г., рем≥сниче учил. в 1871 г., реальне в 1873 г. ¬ 1786 г. у —. була 1 школа, в 20-х рр. XIX ст. 3, в 30 рр. 6, в 50 рр. - 7, в 1860 г. - 11, в 1873 г. - 35, в 1880 г. - 50, в 1891 г. - 69, в 1895 г. - 96 шк≥л. ¬ 1786 г. було близько 30 учн≥в, в 1874 г. - 4154, в 1895 г. - 10566 ч≥л. (5659 мальч. ≥ 4907 д≥в.). Ќеобх≥дно в≥дзначити те, що в 1871 г. сарат. гор. общ. керуванн¤ розтрачувало на народну осв≥ту 9812 руб., в 1895 г. - 121332 руб, 1/7 усього бюджету). 1-а¤ типографи (казенна) з'¤вилас¤ в —. в 1794 г., в 1841 г. в≥дкрита 1-а¤ особиста, а в 1895 г. було вже 10 друкарень. 1-а¤ газета ("—. √уб. ¬≥домост≥") базована в 1838 г.; в 1863 г. стала виходити 1-а¤ особиста газета - "—. Ћисток". ” д≥йсний час у —. виход¤ть 9 повторюваних видань, з них 2 раз у день, 1 дв≥ч≥ в недельку ("√уб. ¬≥домост≥"), 2 раз у тиждень, 2 по два рази, на м≥с¤ць ≥ 2 щом≥с¤ц¤; у тому числ≥ два виданн¤ (1 щотижневе й 1 каждомес¤чное) - н≥мецькою мовою. ћ≥ська б≥бл≥отека базована в 50х рр. XIX ст.; в 1883 г. у н≥й було 2848 том≥в, в 1890 г. - 12804 тому. ” —. багато вчених сусп≥льств ≥ загальноосв≥тн≥х установ: ф≥зико-медичне общ. з акушерською школою, сан≥тарне общ., з ж≥ночою фельдшерською школою й народними читанн¤ми, с≥льськогосподарське общ., сад≥вництва й кв≥тництва, общ. натурал≥ст≥в ≥ аматор≥в природознавства, —. отд. »мп. техн≥чного общ., учена архивн. кому., общ. аматор≥в розк≥шних мистецтв, з музичноњ й малювальноњ школами, отд. »мп. музичного общ. –адищевский музей з≥ школою техн≥чного малюванн¤ (основ. при спри¤нн≥ художника Ѕоголюбова в 1885 г.). “еатри м≥ський ≥ народний. ¬насл≥док недол≥ку речовинних засоб≥в ≥ енерг≥йних д≥¤ч≥в дл¤ п≥дтримки наст≥льки значимого числа сусп≥льств, д≥¤льн≥сть њх р≥знитьс¤ рвучкою вдачею, те завмираючи, те знову пожвавлюючись. –адищевский музей м≥ститьс¤ в особливому, чар≥вноњ арх≥тектури будинку. ÷е один з найбагатших пров≥нц≥йних музењв у –ф. √арна картинна галере¤ рос≥йських ≥ закордонних живописц≥в, скульптурне в≥дд≥ленн¤, також в≥дд≥л стародавностей заслуговують не т≥льки лише уваги, але й досл≥дженн¤.