Кохану їду С. у всіх віках становлять очеретяна рослинність (очерет, очерет, куга й т.п.). Усі вообщем злаки поїдаються нею охоче, з культурних рослині пореже ушкоджуються гречка, льон, коноплі й городні городин. При недоліку ж їжі С. кидається на всякі рослинні речовини не лише у свежайшем, але й у сухому, переробленому виді: солом'яні й очеретяні дахи, вітрила й одежинка пожираються час від часу С. Фруктові сади й виноградники теж зазнають час від часу нападу С., яка об'їдає листи, обгризає кору юних втеч і знищує ягоди й черешки листів у винограду. Наибольшею ненажерливістю різниться піша С. у крайніх 2-ух личинкових стадіях, але, завдяки повільності й коректності пересувань, ці напади не викликають у населення жаху, як несподівані виникнення хмар крилатої С., яка, опускаючись на землю, знищує сходу цілі поля, оголює лісу й сади. У всіх країнах тому землепашцы, завівши на обрії хмари С., квапляться на поля й шумом. кличем і гулом намагаються відігнати С. від власних посівів. Рятуючи час від часу окремі ріллі від ушкодження С., цей захід може, але, сприяти поширенню С. і налагодженню яєчок у різних місцях.
Заходу боротьби. Жахлива шкода, принесена С., викликає необхідність боротьби з нею, і у всіх країнах, населених С., населення за законом повинне брати участь у винищуванні її. У Рф є так іменована "натуральна повинність", по якій населення тієї місцевості, де виникає С. у загрозливому для рільництва кількості, викликає ться для безкоштовних робіт з винищування С. У виді, але, того, що боротьба починається заурядно тоді, коли кількість С. домагається максимуму, результати її зрідка бувають успішними, і населення ставиться, загалом, недружелюбно до, що пропонуються йому заходам боротьби. З таких більш уживані наступні: 1) ликвидирование яєчок осіннім переорюванням або боронуванням тих місць, де перебувають поклади кубушок С. У плавнях це заміняється затоптуванням кубушок у грязюка чередами худоби й табунами конячок. 2) Загін пішої С. у канави - самий всерозповсюджений і загальновживаний метод боротьби. На шляху личинок, що рухаються С. копають канави близько аршина в глибину й 3/4 - 1 арш. завширшки, з вертикальними стінами, і коли С. наповнити канаву, давлять її й засинають землею. 3) Роздавлювання личинок С. волокушами (рами з товстих брусів і хмизу або дощок) або кам'яними котками. 4) Обприскування рослинності, де перебуває С., консистенцією з паризької (швейнфуртской) зелені з вапном, розведеної у воді в пропорції по 2 - 3 фн. тієї й іншої речовини на 40-відерну бочку. Комахи, поевшие окропленої травички, гинуть через 1 - 3 денька. Якісь народи Африки й Азії вживають С. у їжу, обварюючи в солоній воді й присмажуючи потім у маслі (китайська страва "джамаджа"); або готуючи консерви (Алжир).
Вороги й паразити С. Із природніх супротивників С. особливе значення мають якісь птахи й ссавці: рожеві шпаки, лелеки, чайки, гайворонн, ворони з жорстокістю переслідують С., а галки, жайворонки, не вважаючи того, знищують ще яйця, викопуючи кубушки із землі.