«апл≥днен≥ самки наприк≥нц≥ дета в≥дкладають ¤йц¤ в поверхневий шар земл≥, дл¤ що вона опускаЇ туди своЇ дуже розт¤гнуте черевце, розсовуючи землю качанами ¤йцеклада. ” зроблену таким образом ¤мку сарана в≥дкладаЇ 50 - 100 продовгувато-овальних ¤Їчок, заливаючи њх у теж час п≥нистоњ (р≥диною) слизом, вид≥люваним особливою залозою. ÷¤ маса заповнюЇ пром≥жки меж ¤йц¤ми й обпл≥таЇ њх зовн≥ й зверху; увесь цей кокон ¤Їчок ≥з часточками, що пристали, земл≥ утворюЇ так наз. "кубушку" - довгувату, цил≥ндричну трубку з тонкими ст≥нами й большенный губчатою пробкою у вищ≥й частин≥.
«емл≥, у ¤к≥ —. складаЇ ¤йц¤, можуть бути дуже р≥зноман≥тн≥: у плавн¤х вона в≥ддаЇ перевагу найб≥льш п≥днесеним ≥ сухим "гр¤дам", у пол¤х жнив ¤рових хл≥б≥в ( особливо в≥вса). «имов≥ холоди й весн¤не заливанн¤ водою на кубушки —., очевидно, не ви¤вл¤ють згубного впливу. Ќавесн≥, заур¤дно близько половини травн¤, з ¤Їчок виход¤ть личинки, ¤к≥ прот¤гом 35 - 40 дн≥в 5 раз лин¤ють, скидаючи шк≥ру. ÷≥ линки визначають 5 так наз. личинкових в≥к≥в —., що р≥зн¤тьс¤ розцв≥ченн¤м ≥ поступовим ростом крилових зачатк≥в; личинки 1-го в≥ку темного кольору з б≥луватою л≥н≥Їю уздовж спини; 2-ой в≥к характеризуЇтьс¤ червонуватими пл¤мами на фронтальн≥й частин≥ т≥ла й бархатисточерным кольором спини (оксамитова —.); в 3-њм в≥ц≥ виникають зачатки крил у вигл¤д≥ 2-ух листопод≥бних пластинок на боках середньо- ≥ задн≥-грудей; червонувате розцв≥ченн¤ переважаЇ, 4-ый ≥ 5-ый в≥ку характеризуютьс¤ в≥дм≥нно видними зачатками крил у вигл¤д≥ 4 трикутних вирост≥в з-п≥д заднього краю переднеспинки. ѕри вс≥х линках —. п≥дн≥маЇтьс¤ на травичку й, вчепившись за стовбур ногами, звертаЇтьс¤ головою вниз, прадавн¤ шк≥рочка даЇ тр≥щинку, заур¤дно на потилиц≥ або переднеспинке, ≥ комаха вилазить ≥з нењ, залишаючи порожню шкурку ≥з усього т≥ла ≥з придатками. ” вс≥х стад≥¤х власного розвитку —. маЇ дуже развитой ≥нстинкт стадност≥: личинки першого вже в≥ку збираютьс¤ купами, обл≥плюючи травички й кам≥нчики, куди п≥дн≥маютьс¤ н≥чкою в≥д вогкост≥; ≥з другого вже в≥ку маси п≥шоњ —. починаЇ своњ пересуванн¤, при чому все личинки в≥домоњ купи дотримуютьс¤ раз прийн¤того напр¤мку, не обертаючи уваги на р≥зн≥ перешкоди й перепливаючи нав≥ть так≥ широк≥ р≥ки, ¤к ¬олга й ƒунай. ќкрилена —. може робити мандри такими величезними хмарами, що час в≥д часу затьмарюЇ сонце;, що заноситьс¤ час в≥д часу в≥трами в море, —. утворюЇ своњми трупами, ¤к заведено, ц≥л≥ плавуч≥ острови й бар'Їри на берегах в 2 - 3 фт. шириною й к≥лька верст довжиною. ѕередумови таких масових мандр≥в —. до цього часу ще не з'¤сован≥; недол≥к њж≥ роз'¤сн¤Ї пересуванн¤ п≥шоњ —., але крилата —. нер≥дко летить ≥з м≥сць ≥з величезною к≥льк≥стю корму й п≥д час перельот≥в пропускаЇ м≥сц¤ з богатою рослинн≥стю. Ќеобх≥дно в≥дзначити те, що турбота про потомство й вплив в≥тру теж не пост≥йно роз'¤сн¤ють причину мандр≥в ≥ тому найближчим часом ставл¤ть њх у залежн≥сть в≥д паразит≥в, дуже размножающихс¤ в м≥сц¤х незм≥нного проживанн¤ —., що й виган¤ють —., таким образом, зв≥дти (‘арбар, –оссиков).
ѓжа.