Мон. подружжя. 1 (у с. Вьясе), дружин. 2 (у дд. Курилове й Чуфарове). Не для кого не секрет те, що црк. правосл. 79, мечетей 15. Основне заняття мешканців - землеробство; інші промисли розвинені надзвичайно слабко. У якихось селищах займаються бондарним, щепным і гончарним промислами й обработкою перевести. Фаб. і зав. в 1898 г. було 208, із производ. на 451647 руб., при 427 рабоч. По сумі виробництва 1-ое місце займають 3 винокурних зав. (413083 р.), а по числу закладів - маслоробні (140, із произв. на 22300 р.), солодовні (11), миловарні зав. і салотопні (13). З ярмарків - сама значима в т. Саранську (глави образом конячки й рогата худоба). Навчальні завед. у С. в. 39, з них 1 двухклассн. хв. нар. ін. (в Атемаре), 1 інородницьке зразкове, 2 двухклассн. црк. прих., 34 земск. вихідних; не вважаючи того неск. црк. прих. і шкіл грамоти. В 1899 г. уездн. земство асигнувало на народну освіту 12142 р. ( у тому числі 8541 р. на земські школи). Губ. земство дає допомога на публічну бібліотеку в м. Саранську й на 2 бібліотеки читальні в в. За 25 л. (с 1865 по 1890 г.) число земських училищ в в. зросло з 14 до 34. Лікарень 4, з 85 кроват. Земство в 1899 г. призначило на мед частина 26855 р. На службі земства полягають 5 докторів. Губ. зем. містить в в. ветерин. доктори й фельдшерів, а повітове дає на ветерин. частина 900 р. Доходи земства на 1899 г. обчислені в 66885 р., у тому числі зборів з недвиж. имущ. 52860 р. і з документів на право торгівлі й промислів 6800 р.; загальна сума витрат - 66834 р. Із селищ в. чудові: приг. Атемар або Атемсар (4792 ж.), основан. татарами, а, що потім увійшов у російську сторожову рису ( близько нього й зараз залишки батарей і вала); с. Макаровка, із прадавнім домом. віковим садом і оградою з вежами; в одній з 2-ух церков села перебуває прадавній архів; с. Посоп - отут було зміцнення, називане "Инзерский містечко". Пчт.-тлгф. отд. 1, почт. отд. 7.
А. Ф. С.
Сарана. - Під сиим заголовком зрозуміло кілька видів прямокрылых комах із сем. Acridiodea меж, що різняться, собою не лише анатомічною будовою, та й переважним районом поширення, а конкретно: єгипетська С. (Acridium аеgyptium L.), що водиться в країнах, що оточують Середземне море; африканська С. (Acr. s. Schistocerca peregrinum Oliv.), що шкодить в Африці, Сирії, Персії, Аравії, а також у якихось країнах Південної Америки.. У Європі й. Азії всепоширена перелітна або реальна С. (Pachytyins migratorius L.), про яку й буде приемущественно говоритися далекі у виді її значимості для Рф. У гуртожитку під іменуванням С. відомі майже всі інші види цього ж сімейства і якийсь із них - прусик (Coloptenus italicus) має навіть науковий заголовок італійської С.
Опис. Було б погано, якби ми не відзначили те, що одне з величенних комах європейської фауни, перелітна С. домагається 31/2 - 6 стм. у довжину й 8 - 11 стм. завширшки при виправлених крилах. Зеленувато-бурувате в загальному розцвічення дуже варіює в різних екземплярів, переходячи те в зеленуватий, то в бурий колір; з роками насек.