Гавань на Імператорському каналі служить, як усе говорять, основним складовим пт; отут ідуть досить жваві торговельні оберти. Створення шкіряних, вовняних, лляних і шовкових виробів, сукон, капелюхів, ґудзиків, мила, фортепьяно, шоколаду, борошна. Жит. в 1887 г. 92407 (45471 мжч. і 46936 жнщ.); зараз, можливо, близько 100000 чіл.
Історія. С. - сначало Salduba, гл. гор. іберійського племені иллергетов, була в 45 г. до Р. Хр. зруйнована Цезарем; в 27 г. до Р. Хр. Октавиан Август заснував отут військову римську бий) із власних ветеранів, з іменуванням Caesarea Augusta Salduba (обычною формою цього імені було Caesarugusta, звідки пішло й дійсне її ім'я); в 225 г. отут уже був християнський єпископ. В 409 г. С. побрали вандали, в 452 г. свевы, в 475 г. вестготи, в 715 г. маври, при яких місто домагається практично теперішньої власної величини й робиться навіть (в 1017 г.) гл. гор. особливого країни, "Saragostha" або "Saragosza". В 1118 г. володар Альфонс I завойовує С. і робить столицею Арагонии, замісце Гуэски. Незабаром С. стає одним зі значительнейших міст християнської Іспанії. Опосля з'єднання корон арагонской і кастильской С., переставши бути резиденцією двору, починає падати. Усе знають те, що у війні за іспанську спадщину С., як і вся Арагония, прийняла Сторону короля Карда III австрійського проти Пилипа V, але в 1707 г. зобов'язана була підкоритися крайньому; 20 серп. 1710 г. війська Пилипа потерпіли при С. поразка. С. особливо прославилася своею геройскою обороною проти французів під час іспансько-португальської війни (XIII, 417). Коли 15 червня 1808 г. франц. війська в перший раз наблизилися до С., місто не було підготовлено в обороні; гарнізон, під начальством Палафокса, складався з 9 тис. постійних військ, але йому допомагали близько 40 тис. міліції, гверильясов і збройного народу. Спроба побрати місто штурмом (16 червня) не вдалася. 30 червня, що командував франц. військами, ген. Лефевр-Денуэт, відкрив огнь по містечку з лежачих до З від нього висот, а 2 липня почав новітній штурм, що знову скінчився безуспішно. 11 липня частина франц. військ перебігла на дев. зберігав Ебро; С. була обкладена з усіх боків; у містечку почався голод, а до осаджуючих прибутку новітні підкріплення, що побільшали їхні сили до 15 тис. ДО 27 липня, протягом 5 доби, тривало практично безперервні атаки. 4 серп. французи зрештою ввірвалися в місто й. опосля жахливої різанини, встигнули заволодіти частиною його; але Палафокс, скориставшись ослабленням супротивника на сев. стороні, встигнув увести в С. трохи тыщ новітніх захисників. Упорнейший бій снутри містечка тривав практично до 14 серп. і скінчився відступом французів. У тому ж році, 20 груд., франц. війська, у числі 36 тис. чіл., під начальством маршала Мойсея, знову підійшли до С., куди Палафокс відступив 22 листопада опосля поганого бою при Туделе. Готуючись до новітньої облоги, Палафокс суттєво підсилив міські зміцнення; у розпорядженні його було дуже 30 тис. чіл., при 100 знаряддях. Французи повели облогу по обом берегам Ебро.