“орг≥вл¤ надзвичайно значна. —.-‘ранциско маЇ Їдину (не вважаючи —ан-ƒ≥Їго) безпечну, неос¤жну гавань на “ихому океан≥ меж ¬≥ктор≥Їю й ћазатланом, тобто прот¤гом 3000 км.; завд¤ки цьому вона монопол≥зувала торг≥влю “ихоокеанського узбережж¤ јмерики. Ѕагато большенных кап≥тал≥в, неос¤жн≥ грошов≥ операц≥њ. ∆ваве пароплавне пов≥домленн¤ з  итаЇм, япон≥Їю, јвстрал≥Їю, ѕанамою, ћексикою й ≥н. √оловн≥ статт≥ вивозу - дорогоц≥нн≥ сплави, пшениц¤, борошно, провина, вовна, л≥совий матер≥ал ≥ шк≥ри.  аждогодний вив≥з пшениц≥ - 1000000 тонн. «агальна сума вивозу, включаючи великодушн≥ сплави, перевершуЇ 75000000 д≥л.
ћайже все з рудник≥в Ќевади,  ал≥форн≥њ й  олорадо, ¬айоминг ≥ јризоны належать громад¤нам —.-‘ранциско. —в≥й торговельний флот —.-‘. - вище 900 суд≥в (половина - пароплави). —.-‘. - к≥нцевий пункт ѕ≥вденноњ-“ихоокеанськоњ й ÷ентральноњ-ќкеанськоњ зал≥зн. ‘абрики железоделательные, машинобуд≥вн≥, шк≥р¤н≥, борошномельн≥, пивоварн≥, солодк≥, сигарн≥; величезн≥ бойн≥. ¬ 1890 г. було 4059 фабрик, з 48500 роб≥тник≥в ≥ створенн¤м на 135000000 д≥л. Ќа м≥сц≥ сьогодн≥шнього —. в 1776 г. була оселена м≥с≥¤ францисканских ченц≥в. ћ≥сто засноване лише опосл¤ в≥дкритт¤ золотих копалень, в 1848 г. ∆ит. в 1846 г. було 600 ч≥л., в 1852 г. - 34870, в 1880 - 233959, в 1890 г. - 298997, з них 126811 сторонн≥х.
—ан-хосе (San Jose або S. Jose del Interior) - столиц¤ республ≥ки  оста-–ика, у ÷ентр. јмериц≥, на выс. 1460 м. ≥. у. р. м., на здоров≥шому й злачном плато. ”дома одноповерхов≥. ≤нститут, театр, географ≥чний ≥нститут.  л≥мат м¤генький. ћ≥сто оточене корабельними плантац≥¤ми. ∆ит. 19326 (1892).
—ан-’уан де ѕуерто-–≥ко (S.-Juan de Puerto-Rico) - гл. г. ¬ест-индского про-ва ѕорторико, на невеликому остр≥вц≥ ћорро, з'Їднаному з основним п≥востровом мостом. ћ≥сто дуже укр≥плене. √арна гавань, арсенал, театр. ¬ив≥зна торг≥вл¤ добутками про-ва, особливо кава й цукром. ∆ит. 23000.
—апсан (Falco peregrinus) - вид сокол≥в, велике всерозповсюджений по вс≥й п≥вн≥чн≥й п≥вкул≥, м≥сц¤ми ¤к ос≥лий, м≥сц¤ми ¤к перел≥тний птах. ƒосить м≥нливе розцв≥ченн¤ дорослого птаха буваЇ заур¤дно на верхн≥й сторон≥ т≥ла сизого кольору, темн≥ше на голов≥ й з не¤сними темними поперечними смугами на спин≥ й крилах. –озцв≥ченн¤ нижньоњ сторони т≥ла св≥тла, руда ≥з с≥рими поперечними смугами й пестринками на черев≥ й грудей. ¬уздечка св≥тла. Ќоги й восковица - ¤скраво жовтуват≥. —. селитьс¤ заур¤дно в л≥систих м≥сцевост¤х, вибираючи не досить доступн≥ м≥сц¤ ≥з широким обр≥Їм. √н≥зда, хаотично складен≥ з наламаних сухих г≥лочок, улаштовуЇ на б≥льших деревах, горах, ≥ час в≥д часу нав≥ть пр¤мо на земл≥, при чому в крайньому випадку гн≥здом служить звичайне поглибленн¤ в ірунт≥.  ладка, один раз у р≥к, позднею навесн≥, пол¤гаЇ заур¤дно з жовтих ¤Їць ≥з частими червоно-бурими ц¤точками. ” середн≥й –ф пташен¤та вил≥тають ≥з гн≥зда наприк≥нц≥ червн¤. ѓду —. становл¤ть т≥льки птаха середньоњ величини, в ≥ндив≥дуальност≥ голуби, за що —. м≥сц¤ми в≥домий п≥д ≥менуванн¤м орла голуб'¤тника.