“орг≥вл¤ транзитна й експедиц≥йна; вв≥з британських ≥ французьких товар≥в, хлопчатой паперу, корабельного до стройового л≥су, тр≥ски; вив≥з вина, борошна, консерв≥в. ¬ 1894 г. у бухту  онха вв≥йшли 108 суд≥в р≥зних нац≥й з вантажем в 62483 тонн. —.—ебастиан належить до самих комфортних ≥ обладнаних курорт≥в (морськ≥ купань¤) п≥вн≥чного узбережж¤ ≤спан≥њ. Ѕ≥л¤ —.-—. минулий Їзуњтський монастир San Ignacio de Loyola. ѕеребуваючи на шл¤ху ≥з ‘ранц≥њ до ћадрида, —.-—ебастиан не один раз в≥д≥гравав роль у в≥йськов≥й ≥стор≥њ крањни. ” серпн≥ 1794 г. франц. ген. ћонсе неждано п≥дступив до ст≥нок м≥стечка, ≥ гарн≥зон, захоплений зненацька, здавс¤ на кап≥тул¤ц≥ю. ¬ 1813 г., опосл¤ перемоги при ¬иттории, —.-—ебстиан був обложений англ. в≥йськами; франц. гарн≥зон, п≥д нач. ген. Pea, оборон¤вс¤ з величезною завз¤т≥стю й здавс¤ лише тод≥, коли практично вс≥ верки були зруйнован≥ й над≥¤ на виторг пропала. ¬ 1823 г., на самому початку походу барона јнгулемского в ≤спан≥ю, див≥з≥¤ ген. Ѕурка обклала —.-—ебасиан, ≥ м≥цн≥сть здалас¤ ще до в≥дкритт¤ французами облогових роб≥т.
—анскрит. - ” баз≥ цього терм≥на лежить давньо≥нд≥йська форма samskrtam. «вичайна вимова брахман≥в ставити склад ri на м≥сц≥ старого складового r, ≥ форма —. потрапила в ™вропу конкретно в так≥й класичн≥й вимов≥. «наченн¤ давньо≥нд≥йського samskrtam або samskrta дотепер ще повн≥стю точно не встановлене; заур¤дно тлумачать терм≥н —. ¤к складений (штучний), ув≥нчаний, осв¤чений (мова св¤щ. л≥тератури), утворений ( у розум≥нн≥ культурному) мова. ” загальному вживанн≥ п≥д сиим терм≥ном розум≥ють мова старих ≥ндус≥в, на ¤кому вони говорили й писали за нисколечко стол≥ть до –. ’р. ѕри всьому ц≥м уживанн≥ р≥зн≥ д≥алектичн≥ й хронолог≥чн≥ р≥зновиди, що зауважуютьс¤ в загальному состав≥ давньо≥нд≥йськоњ мови, залишаютьс¤ без уваги. —. ≥менують ≥ мова прадавнього монумента ≥нд≥йськоњ (≥ ≥ндоЇвропейськоњ) л≥тератури - –игведы й вообщем веди, ≥ мова п≥зн≥шоњ, штучноњ, художньоњ ≥нд≥йськоњ л≥тератури - мова еп≥чних поем у род≥ ћахабхараты й «ама¤ны, драм  алидасы й ≥н. ≤нд≥йськ≥ вчен≥ розум≥ли п≥д терм≥ном samskrta bhasha лише п≥зн≥ший, нормований граматиками штучний або традиц≥йна книжкова мова, що одержала право громад¤нства в еру ≥нд≥йського середньов≥чч¤ ( в≥д 600 г. до –. ’р.), ≥ в≥др≥зн¤ли його в≥д bhasha просто, тобто живий, розмовноњ мови. ѕрадавньою формою давньо≥нд≥йськоњ мови Ї мова адже (2000 - 1500 рок≥в до –. ’р.) або ведийский (ведаический) —., ¤к прийн¤то йменувати його в Ївропейськ≥й науц≥, на в≥дм≥ну в≥д —. традиц≥йного. ¬едийский —. р≥знитьс¤ в≥д традиц≥йного не т≥льки лише величезним багатством ≥ р≥зноман≥тт¤м граматичних форм, але й безперечними рисами мови найб≥льш жив, що в≥льно розбудовуЇтьс¤, але наст≥льки стиснутого л≥тературноњ й книжковою традиц≥Їю. ¬се-таки й ведийский —. не може бути визнаний повн≥стю незапл¤мованим, що й недоторканно зберегли прадавн≥ риси давньо≥нд≥йськоњ мови, ¤кою в≥н був повинен бути в еру створенн¤ вед ≥ самоњ староњ з них - –игведы. Ќе дивл¤чись на побожне в≥дношенн¤ до чистоти й ц≥лост≥ св¤щенних текст≥в, ц≥ крайн≥ не могли уникнути загальноњ дол≥ вс≥х л≥тературних пам'¤тник≥в, переданих методом изустного переказу з найглибшоњ стародавност≥ в п≥зн≥ш≥ ери з ≥ншим ладом мови: вони п≥ддалис¤ значному п≥дновленню.