Листи в цього дерева яйцевидно-еліптичні, більші, шкірясті. Квітки двостатеві, зі сростнолистным оцвітиною, у мітелках; тичинок 4 - 5, плід - кістянка. Дерево паразитне.
С. Р.
Сандунова ( до заміжжя Уранова, Єлизавета Семенівна) - російська співачка (1772 - 1882). Виховувалася в театральному училищі; володіла чудовим по розміру mezzo-soprano; у течете 33-хлетней сценічної діяльності виконала 320 ролей. Скористалася заступництвом Катерини II, якої вона була повинна й своїм сімейним щастям: імператриця відгородила її від дратівних переслідувань різних вельмож і влаштувала її одруження з актором Сандуновым.
Н. С.
Санкхья (санскр. Samkhya - стосовний до числа, чисельний, ", що перераховує", потім перерахування, дослідження, розрізнення, міркування) - древная й найголовніша з 6 філософських шкіл старої Індії, найбільш близька до школи йога; час і місце її появи (у сівбу. Усім відомо про те, що індії) ще не піддаються визначенню. Можна лише затверджувати, що школа С. була ще в добуддийскую еру, як це обґрунтовує ряд загальних рис у буддизму й С., що підтверджує тубільний переказ про походження буддизму з головних навчанні С. (див. Якоби, "Der Ursprung d. Buddhismus aus dem Sankhya-Yoga", в "Nadir, d. Gott. Gesellsch. d. Wissenschaften", 1896, стор. 43 і сл). Тому що з іншої сторони зрозуміло, що філософія С. - пізні прадавніх упанишад, та не позбавлена ймовірності світогляд Рих. Гарбе, що С. з'явилася у вигляді реакції пантеїзму упанишад. Іншого, малоправдоподобного, вистави тримаються Нилакантха Шастри Гір, Гауг (Gough) і Макс Мюллер, що затверджують, що С. сначало являла собою "перерахування" головних понять веданти, що викладається в упанишадах, при якому були вжиті особливі вираження; справжнє значення цих визначень із часом забулося, і з ними з'єднані були новітні поняття, що склали бази філософії С., пізнішим розвитком яких є навчання С. у тіснуватому змісті слова. Коли в прадавніх упанишадах навчання С. ще не зустрічається, то, навпаки, пізніші упанишады часто містять усередині себе ті або інші його ідеї, хоча ніде вони ще не наведені в систему. Основоположником навчання С. уважається у всій індійській літературі казковий мудрець Капила, про який нічого незрозуміло, не вважаючи знаменитих даних, що перебувають у Махабхарате, Рамаяне й Пуранах. Найбільше ваги можна додати буддійським показанням про нього, що приводять його у зв'язок з містом Капилавасту. Ці звістки досить правдоподібні, у виді позначених уже зв'язків С. з буддизмом, в історії якого місто Капилавасту відіграє видну роль. У всякому варіант, коли Капила справді існував, то час життя його, у виді залежності буддизму від С., зобов'язано бути віднесене вчасно до половини VI в. до Р. Хр. Конкретним учнем Капилы переказ іменує Асури (Asuri), про який також нічого достовірного незрозуміло. Найбільш певної є особистість, як усе говорять, другого з основних авторитетів школи С., філософа Панчашикха. Індійські джерела перераховують ще ряд інших філософів, у тому числі Виндхьявасину або Виндхьявасаку, що жив, можливо, в I в.