≤мператорський ≈рм≥таж волод≥Ї 21-м добутком цього майстра: з них б≥льш ц≥кав≥: "ћойсей, що виливаЇ воду з каменю" (є 1894), "Ёсфирь перед јртаксерксом" (є 1397), "“р≥умф Ќептуна й јмфритриты" (є 1400), "ѕом≥рн≥сть —циппиона" (є 1406), "“анкред ≥ Ёрмини¤" (є 1408) ≥ два ≥сторичн≥ пейзаж≥ (єє 1413 ≥ 1414). « картин ѕ. грав≥рували: Ўато, ѕуайльи, ќдран, ѕеен ≥  лодина —телла. ƒив. Cambry, "Essai sur lа vie et les ouvrages du Poussin" (ѕ., VII); Gaul de St.-Germain, "Vie de N. Poussin, considert comme chef de l'ecole francaise" (ѕ., 1806); H. Bouchit, "N. Poussin sa vie et son oeuvre, suivi d'une notice sur la vie et les ouvrages de Ph. de Champagne et de Champagne le neveu" (ѕ., 1858); Poillon, "Nicolas Poussin, etude biographique" (2 изд., Ћ≥лль, 1875).
Ѕорив≥тер (Tinnunculus alaudarius) - маленький м'¤соњдний птах ≥з сем. соколиних (Falconidae) ростом незначно б≥льше кобчика. ¬≥д реальних сокол≥в ѕ. р≥знитьс¤ найб≥льш маленькими, злегка роздутими пальц¤ми й пор≥вн¤нне найб≥льш довгуватим хвостом, до к≥нц¤ ¤кого не домагаютьс¤ крила. ѓхн≥ пазур≥ й дзьоб, постачений величезним гострим зубопод≥бним виступом по краю надклювь¤, улаштован≥ так само, ¤к у сокол≥в. ѕ., ¤к б≥льша частина сокол≥в, пофарбована надзвичайно строкато. «аур¤дно основний кол≥р голови й шейки самц¤ - попел¤сто-с≥рий, також ¤к ≥ нижньоњ частини спини й керуючого п≥р'¤ хвоста. Ќе дл¤ кого не секрет те, що основний кол≥р ≥нших п≥р'¤, також чоло, брови й гортань самц¤
- найб≥льше або найменш рудуватого кольору, з нер≥дко потужним с≥руватим або голубувато-с≥рим нальотом. ’в≥ст на к≥нц≥ рудий або б≥луватий, ≥з широкою темною поперечною смугою перед к≥нцем. ћахове п≥р'¤ буре. ¬осковица й ноги - жовтуват≥. ѕазур≥ темн≥. —амка пофарбована бл≥д≥ше, при цьому загальний кол≥р њњ найб≥льш рудуватий; хв≥ст теж не с≥руватого, а темно-рыжого кольору. –удуватий кол≥р юних птах≥в св≥тл≥ше, чим у дорослих. ѕ. - надзвичайно рухливий птах. ¬еличезну частину денька вона л≥таЇ невисоко над землею, в≥дшукуючи њжу. ѕер≥одично вона зупин¤Їтьс¤ в пов≥тр≥, типово розпустивши власний хв≥ст ≥ стр≥мко махаючи крильми (зв≥дси м≥сцевий заголовок њњ "пропасниц¤"). ѓжа њњ пол¤гаЇ, приемущественно, з комах ≥ маленьких гризун≥в, а також пташен¤т маленьких птах≥в. «а дорослими пташинками вона не полюЇ. √н≥зда влаштовуютьс¤ в самих, ¤к ус≥м в≥домо, р≥зних м≥сц¤х, заур¤дно на деревах або п≥д дахами старенькых будинк≥в ≥ дзв≥ниць, нер≥дко в сорочих гн≥здах, а час в≥д часу й пр¤мо в земл≥, у розпадинах, по кра¤м обрив≥в ≥ ¤р≥в.  ладка (у кв≥тн≥ або в травн≥) пол¤гаЇ заур¤дно з 6 ¤Їць, густо покритих за≥ржав≥лими пл¤мами. ѕ. надзвичайно велике всепоширена. ” ÷ентральн. ≈вроп. –ф на пол¤х ≥ лугах це самий звичайний птах. ¬она живе скр≥зь у ™вроп≥, не вважаючи останньоњ п≥вноч≥, у б≥льш≥й частин≥ јз≥њ й —≥вба. јфриц≥. Ќа п≥вдн≥ ѕ. - ос≥лий птах, у п≥вн≥чних ≥ пом≥рних крањнах - перел≥тна. ” п≥вденних степах укуп≥ з≥ звичайноњ ѕ. живе степова ѕ. (“. сеnchris), що в≥др≥зн¤Їтьс¤ на 1-ый погл¤д в≥д звичайноњ - б≥лосн≥жними пазурами й однаковим цегл¤но-рудим кольором спини.
ё.