У крайньому відношенні можна вказати на відмінність меж аристократичним С. (Великобританія до крайніх реформ 1888 і 1894 г., Австрія, Пруссія), при якому завідування місцевими справами належить привілейованим групам населення, і демократичним С. ( Сполучені Штати), при якому завідування місцевими справами належить усьому популяції даної місцевості. З погляду місцевості різниться, в-1-х, С., допущене на схожих початках на всьому просторі даного країни або на значимій його частині (різні америк. штати, Наша батьківщина, Великобританія), від С. або автономії, визнаної для якої-небудь окремої провінції, на базі спеціального закону (Канада, Вост. Румелия в еру 1878 - 85 г.), і в-2-х, С. у величезні або найменших територіальних одиницях. Так напр., у штатах Новітньої Великобританії правом С. користуються графства, на які, стало бути, діляться штати, і сільські околиця, на які діляться графства; у Рф
- губернії, повіти" волості й сільські суспільства; у Великобританії - графства й приходи. Ірландія здавна й уперто досягає обласного для себе самоврядування, гомруля; у вигляді поступки Великобританія віддала їй С. графств. Коло справ, переданих у ведете самоврядних одиниць, також дуже різний. У літературі муніципального права були, що робиться проби на теоретичному рівні відмежувати ці справи від справ муніципальних, як справи публічна (Гирке, Шэффле, кн. Васильчиков), але така систематизація спростовується як самим фактом надзвичайного контрасту у визначенні границь компетенції органів С., так і тим, що народна освіта й боротьба із заразливими захворюваннями, по більшій частині вхідні в сферу діяльності С., сутність неодмінно задачки муніципальні, покладені державою на органі З. Усі відмінності в С. пояснюються історичним його походженням. У державах новітн, що з'явилися в крайній час у нецивілізованих країнах (західні штати Сівба. Америки, австралійські колонії), також у державах старих, але, що зовсім розірвали зі своїм минулим, що й пережили період серйозної централізації (Франція, Наша батьківщина), самоврядування дається окремим місцевостям державою, заурядно - за загальним планом і на загальних підставах, час від часу без полювання, марудно, опосля впертої боротьби. У державах, сложившихся з найбільш маленьких одиниць і притім, що не розірвали зі своїм минулим (східні штати Америки, Швейцарія, Норвегія), С. будувалося знизу вгору. Зрештою, є країни, що зберегли прадавні початки С., заурядно аристократичного, але найближчим часом, що поступилися новеньким вимогам життя й внесшие зверху в стародавнє С. новітні, демократичні початки (Великобританія). У протязі всієї політичної історії країн ми спозираємо боротьбу початку С. із запопадливістю до муніципальної всемогутності. Місцеві задачки (дороги, водопостачання й т.п.) з технічної точки зору у величезній більшості випадків можуть легше здійснюватися місцевими діячами, що діють із доручення й під пильним контролем суспільства, чому особами, призначеними й керованими з віддаленого ( як територіально, так і по колу інтересів) муніципального центру.