ћало хто знаЇ те, що на практиц≥, але, у р≥зний ери й нав≥ть зараз у р≥зних державах, сфера компетенц≥њ —. так затейливо розмежовуЇтьс¤ з≥ сферою компетенц≥њ крањни, —. сприймаЇ наст≥льки р≥зн≥ форми, що протилежн≥сть це втрачаЇ, частково, своЇ значенн¤. ћеж повн≥стю незалежним, суверенною державою й самовр¤дн одиницею, що залежить в≥д нього, р≥зниц¤ ¤вна, але дуже важко провести певну границю меж пон¤тт¤ми самовр¤дноњ одиниц≥ й крањни не суверенного. ”се знають те, що крайнЇ, нав≥ть вход¤чи до складу союзного крањни (штат в јмериц≥, кантон у Ўвейцар≥њ, ур¤д у Ќ≥меччин≥), збер≥гаЇ своЇ самост≥йне право володарюванн¤; керуванн¤ його без допомоги ≥нших ≥ безконтрольно; влада належить йому не т≥льки лише quo ad exercitium, але й quo ad ins. Ќа практиц≥, але, ур¤д не суверенний без допомоги ≥нших, нав≥ть у границ¤х власноњ компетенц≥њ, далеченько не неодм≥нно. “ак, штати ѕ≥вн≥чноњ јмерики, будучи неодм≥нно державами, а не самовр¤дними пров≥нц≥¤ми, обмежен≥ в прав≥ реорган≥зац≥њ власного власного мун≥ципального ладу (вони повинн≥ збер≥гати республ≥канську форму) ≥ власних цив≥льних закон≥в (заборона рабства). Ќе вважаючи того, Ї так≥ галуз≥ керуванн¤ (напр. призначенн¤ оф≥цер≥в, навчанн¤ м≥л≥ц≥њ), ¤к≥ ведаютс¤ владою штату п≥д конкретним спостереженн¤м усього союзу. ѕрактично вплив союзу на справи штату ще ще обширнее. ўе найменш абсолютна самост≥йн≥сть крањн васальних. Ќав≥ть крањни, що визнаютьс¤ суверенними, ставл¤тьс¤ час в≥д часу п≥д пильний контроль закордонних держав (грошовий контроль над —ерб≥Їю, √рец≥Їю). «рештою, ус≥ слабеньк≥ крањни перебувають п≥д незм≥нним фактичним контролем величних держав, ≥ будь-¤ка б≥льша зм≥на в перш≥ зобов'¤зано бути визнана крайн≥ми: це, щоправда, положенн¤ не юридичне) але в≥д того не найменш д≥йсне. « ≥ншоњ сторони, самост≥йн≥сть самовр¤дних одиниць може бути дуже широка. √рафства й с≥льського околиц¤ Ќов≥тньоњ ¬еликобритан≥њ зав≥дують своњми внутр≥шн≥ми справами на п≥дстав≥ закон≥в штату, але повн≥стю без допомоги ≥нших; посадов≥ особи не мають потреби у твердженн≥ й не повинн≥ зв≥том ур¤ду штату; воно заур¤дно не гарантуЇ њхн≥х борг≥в ≥ маЇ справа з ними лише тод≥, коли вони прагнуть або розд≥литис¤ на дв≥ частини, або злитис¤ з, що примикають в одну самовр¤дну одиницю; але в схожих вар≥антах ≥ конгрес —оед. Ўтат≥в втручаЇтьс¤ в справи окремих штат≥в. Ќаст≥льки ж, коли не найб≥льш самост≥йн≥ так≥ самовр¤дн≥ област≥, ¤к  анада,  апланди¤ й ≥нш≥ англ≥йськ≥ колон≥њ, залежн≥сть ¤ких в≥д ¬еликобритан≥њ виражаЇтьс¤ лише в дарован≥й њм конституц≥њ й у нагл¤д≥ представника верховноњ влади, в особ≥ призначеного нею губернатора або генералгубернатора: вони мають власний парламент, своЇ м≥н≥стерство, своњ закони. ќтже, з одн≥Їњ сторони не суверенн≥ крањни, а частково й суверенн≥, не можуть бути визнан≥ пануючими неодм≥нно без допомоги ≥нших; з ≥нший, самост≥йн≥сть при —. можливо дуже велика - ¤к випливаЇ ч≥ткоњ й певноњ границ≥ меж цими 2-м¤ пон¤тт¤ми немаЇ; р≥зниц¤ меж ними швидше к≥льк≥сна. ћало хто знаЇ те, що форми, ¤к≥ сприймаЇ —., р≥зноман≥тн≥ неск≥нченно; р≥зний ≥ розм≥р м≥сцевост≥ самовр¤дних одиниць, ≥ коло д≥д, переданих у њхнЇ веденн¤, ≥ в≥дношенн¤ њх до держави, ≥ орган≥зац≥¤, ≥ сама вдача самовр¤дуванн¤.