С. не був повністю катастрофічним актором; він копітко розробляв Шекспірівські ролі, вносив у них багато захоплюючої творчості й мав фуррор, але не повністю задовольняв найбільш вимогливих цінителів. Бачачи безперечне преклоніння публіки, С. обожнював порисуватися тим, що домагається фуррора талантом, а не працею; це привело до припущення, начебто він був недбалий до дослідження ролей і репетиціям. Насправді, але, люди, що близько бачили його роботу, відгукувалися про неї, як про зразкову по пильності й старанності. Дуже хочеться підкреслити те, що одержавши роль, С. до цього всього будинку перечитував п'єсу, вникаючи у всю постановку особи й відгуки про нього інших осіб п'єси. Пізніше він акварельними фарбами отрисовывал фігуру, яку збирався зобразити (С. непогано отрисовывал і склав кілька альбомів граних їм ролей; ці альбоми, опосля його погибелі, зробили в Імператорську публічну бібліотеку). На репетиціях він постійно намагався пробувати тон власної гри, і більш интересовавшие його сцени змушував повторювати по парі раз. - В 1874 г. відбувся сорокалітній ювілей артиста, опосля якого він, не зійшовшись із дирекцією в критеріях, покинув Імператорську сцену, ще в повній силі таланта. Від часу до часу він брав участь в особистих спектаклях. В 1881 г. новенька дирекція запропонувала йому знову вступити на Імператорську сцену, на які йому буде завгодно критеріях, але в цей час із ним трапився удар, і йому мимоволі довелося отрешиться від повернення на сцену. В 1884 м. Петербург урочисто відсвяткував 50-літній ювілей його діяльності; у цей денек С. у крайній раз виник на сцені, виконавши уривок з 3-го акту драми "Ришелье". Помер 28 березня 1887 г.; похований у петербурзькому Новодівочому монастирі.
Самойлович (Данило Самойлович, 1746-1805) - д-р медицини, член мед колегії й майже всіх закордонних академій, пізнаваний своїми роботами про чум: мікроскопічним дослідженням і прищеплюванням чуми в перший раз обґрунтував заразливість її через зіткнення. З київської академії зробив у столичний генеральний лазарет учнем, звідки в спб. адміралтейський лазарет, де одержав в 1767 г. ступінь лікаря. У Лейдене одержав ступінь доктора медицини, у Парижу й Страсбургові вивчав акушерство. Після повернення через границю визнаний мед колегією медиком медицини, а в 1793 г. призначений основним медиком карантинів на півдні. Уявите собі один факт про те, що їм представлені на ім'я імператриці в 1783 г. три записки на франц. мові, у яких він пропонував: в одній - щеплення захворювання ("Memoire sur l'inoculation de la peste avec la description de trois poudres fumigativas antipestielles", Страсбург, 1782), в інший - уживання курильних порошків, у третьої - обтирання тіла льодом ("Lettres sur les experiences de frictions glaciales pour la guerison de la peste et autres maladies putrides", Пара., 1781). Їм описана епідемія чуми в Рф в 1771 г. і в індивідуальності в Москві ("Memoires sur la peste qui en 1771 ravagea l'empire de Russie et surtout Moscou la capitale", Пара., 1783, теж по-нем.