«авд¤ки пор≥вн¤нне большенный висот≥ (2259 фт. над ур. океану), —. р≥знитьс¤ найб≥льш холодним кл≥матом, чому ≥нш≥ туркестанськ≥ м≥стечка, розташован≥ посередин≥ низменностей. —ередн¤ темп. року ок. +13∞ ÷., самого холоди, мес. - с≥чн¤ (ок. 0), самого гар¤чого (+ 26,1∞); пор≥вн. темп. зими близько 1∞; морози, хоча надзвичайно зр≥дка, доход¤ть до - 20∞; жари домагаютьс¤ + 37,2∞ у т≥н≥. ќпад≥в прот¤гом року близько 300 мм.; найб≥льша њхн¤ к≥льк≥сть припадаЇ на березень ≥ кв≥тень ( близько 70 - 80 мм.); з пен¤ по вересень дощик≥в практично зовс≥м не буваЇ. Ќаприк≥нц≥ лютого або на самому початку березн¤ часто цв≥туть дерева (топол¤, карагач, мигдаль, абрикос) ≥ розпускаютьс¤ листи (калина, жимолость та ≥н.). ≤з захворювань дуже всепоширена мал¤р≥йна лихоманка. —. складаЇтьс¤ з 2-ух частин - рос≥йськоњ й туб≥льноњ. –ос≥йська частина м≥стечка базована в≥д. 1871 г. ≥ займаЇ м≥сцев≥сть в 229 дес., з попул¤ц≥Їю, разом з в≥йськами, близько 15 тис. ( до 80% рос≥йських, ост. нас. чрезвыч. зм≥шане - таджики, узбеки, Їврењ, н≥мц≥, татари, в≥рмени та ≥н.). “уб≥льна частина —. займаЇ 4629 дес. ( з них п≥д садами 4264 дес.), з попул¤ц≥Їю близько 40 тис.; по перепису 1897 г. усього в —. мешканц≥в 54900 (31706 мжч. ≥ 23194 жнщ.). Ўирок≥ шосирован≥ вулиц≥, обсаджен≥ деревами, що й р¤сно поливаютьс¤ з ≥ригац≥йних канав, багатство зелен≥, приемущественно одноповерхов≥ будинки, прекрасн≥ будови в≥йськового клубу й будинку в≥йськового губернатора, прекрасний јбрамовский бульвар в≥дд≥льний рос≥йський —. в≥д туб≥льноњ частини м≥стечка. сквери й парк привласнюють рос≥йськоњ частини —. обладнаний ≥ нав≥ть прекрасний вид. Ѕудинк≥в 442 (1892), будов житлових 829, нежитлових 986, у тому числ≥ ≥з сырцового цегли 1792, кам'¤них 12 ≥ зм≥шаних 7. ¬≥дд≥л. госуд. банку, метеорол. ≥ гренажна станц≥њ, деревний розпл≥дник. ∆≥ноча г≥мназ≥¤, м≥ське 4-х классн. учив., мужск. ≥ женск. параф≥¤льн≥ училища, рос≥йсько-туб≥льне училище, жд училище, собор, театр, б≥бл≥отека офиц. собр. (1500 тт.), книгарн¤, 2 пивоварен. заводу, трохи винодельных заклад≥в, 2 водочн. заводу, зав. м≥нор, вод, млина та ≥н. ¬ 1891 г. магазин≥в ≥ крамниць було 69. ” туб≥льн≥й частин≥ —. (в 1893 г.) особистих будинк≥в 5298, казенних 5 ≥ публ≥чних 172, крамниць 1169, караван-сарањв 28. ÷≥нн≥сть нерухливих имуществ у —. (рос≥йських ≥ туб≥льних) становила в 1894 г. 4077681 р. ћ≥ський дох≥д 147548 р., витрата 93099 р. як би це було не дивно, але рос≥йсько-турецька школа, 21 медресе (высш. мусульманск. учив.), 83 мектеб (нач. мусульманск. учив.), 8 Їврейських хедер≥в. ћечетей 86; синагога. Ќаселенн¤ пол¤гаЇ основним образом з узбек≥в, таджик≥в ≥ м≥сцевих Їврењв; узбеки - магометани сун≥тськоњ корист≥, таджики - шињтського. “уб≥льний —. представл¤Ї повс¤кденний вид середньоаз≥атського м≥стечка; вулиц≥, за де¤кими виключенн¤ми, вузеньк≥, зиізаіопод≥бн≥, безпом≥чн≥, будинку глинобитн≥ й фахверков≥, без печей ≥ в≥кон на вулицю, ≥з плоскими земельними дахами. ѕри скупченост≥ м≥ських будов, деревн≥ насадженн¤ й цистерни з водою (хоуз) зустр≥чаютьс¤ не нер≥дко.