–озрахунки, що перепроваджуЇтьс¤ одною стороною ≥нший, забезпечуЇтьс¤ пост≥йно формулою Sauf erreur et omission (скорочено - S. ≈. & ќ.) або Salvo errore et omissione (крайн¤ формула зам≥н¤Їтьс¤ час в≥д часу словами: Salvo errore calculi), означающею, що помилка (очевидно - бухгалтерська або арифметична) у рахунок не ставитьс¤.
—амара - губ. г≥р., у кут≥ —амарськоњ луки, на лев. бережу р. ¬олги, при устьй р. —амари, п≥д 53∞11' с. ш. ≥ 50∞5' в. буд. ћ≥сто розм≥щене на нов≥тн≥х образовань¤х, що спочивають на кор≥нних пермських породах, ¤к≥ з боку ¬олги мають п≥скова вдача, а з боку р. —амари складаютьс¤ ≥з глин. ” тому м≥сц≥, де коштуЇ —амара, л≥вий збер≥гав ¬олги вище правого й тому м≥сто в г≥г≥Їн≥чному в≥дношенн≥ перебуваЇ в п≥дход¤щих критер≥¤х. —ередн¤ р≥чна температура —. +3,6, зими - 9,2, весни +3,9, л≥та +16,2, опром≥нь +3,7. «верн≥ть увагу на те, що р≥зниц¤ меж у л≥тню пору й у зимову пору доходить, у середн≥х температурах, до 25,4, у чому й перебуваЇ континентальний кл≥мат з його р≥зкими крайност¤ми. ќпад≥в у —амар≥ випадаЇ найб≥льше в червн≥ й липн≥, а пот≥м у вересн≥. ћаксимум числа дощових дн≥в припадаЇ на л≥то. ”се давно знають те, що сред. число дощових ≥ сн≥жних дн≥в у роц≥ 103,7: у зимову пору 28,7, у весн¤ну пору 22,8, у л≥тню пору 29,3. ѕрот¤гом л≥та в —. част≥ше дме зап. в≥тер, а пот≥м вост. ≥ с≥вба.; в ос≥нню пору й у весн¤ну пору напр¤мок в≥тру - п≥вденно-зах≥дне. ”с≥ л≥тн≥ в≥три по власн≥й середн≥й температур≥ бувають не вище 15-18, але у вин¤ткових вар≥антах абсолютна висота температура ё¬ в≥тру домагаЇтьс¤ 43-45∞ ( наприклад у голодний 1891 г.). ƒосить 2-3 денного його пануванн¤, щоб хл≥бн≥ зерна, перебуваючи в повному процес≥ наливу, зовс≥м висохнули в≥д палючого спеки. Ќ≥коли шк≥дливий характеристики цього в≥тру, що несетьс¤ з≥ степ≥в јрало- асп≥йськоњ низовини, парал≥зувалис¤ в ¤к≥мсь ступен≥ умир¤ющим впливом, що лежали на його дуги большенных л≥с≥в ≥ шикарноњ луговоњ рослинност≥. «а словами ќлеари¤, г. —. в 1634 г. ≥з — и ¬ був оточений густим л≥сом, що зараз зовс≥м исчезнувшим. ∆ит. у —. 91659 (46627 мжч. ≥ 45045 жнщ.). ƒвор¤н ≥ чиновник≥в ок. 4 тис.; решта населенн¤ складаЇтьс¤ з негоц≥ант≥в, м≥щан ≥ фермер≥в. «емл≥ м≥стечку належить 41561 дес.; вона здаЇтьс¤ в оренду п≥д дач≥, ¤блунев≥ сади, баштани й городи. —. - м≥сто до переваз≥ купецький, торговельний, торг≥вл¤ ведетьс¤ хл≥бом, салом, вовною, к≥ньми. ¬ ос≥нню пору й у зимову пору раз у день привозитьс¤ сел¤нами з в≥ддалених с≥л пшениц¤ (перер≥д ≥ рос≥йська), жито, овес, ¤чм≥нь, просо. ’л≥б вивантажуЇ в незл≥ченн≥ ( до 250) купецьк≥ комори, розташован≥ по берегу р≥к ¬олги й —амари. –ок≥в 20 тому назад хл≥ба раз у день по зимах привозилос¤ не найменш 15-20 тис. воз≥в; у крайн≥й час, внасл≥док пог≥ршенн¤ врожањв, прив≥з хл≥ба суттЇво скоротивс¤.  уплене р≥зного хл≥ба в —.: у зиму 1885-86 рр. - 12619060 пд., 1886-87 г. - 7650763 пд., 1895-96 г. - 4250000 пд. «а дес¤тил≥тн≥й пер≥од закуп≥вл¤ хл≥ба в —. скоротилас¤, ¤к випливаЇ, на 8 1/2 м≥льйон≥в пуд. або на 73%; закуп≥вл¤ перероду спокусила з 3260000 пд.