–.- .
—алат (Lactuca sativa L.) - однол≥тн¤ рослина ≥з сем. сложноцветных. Ѕатьк≥вщина його нев≥дома, але в д≥йсний час в≥н скр≥зь возделываетс¤ в городах. ≤снуЇ нав≥ть к≥лька р≥зновид≥в ≥ пор≥д —. “ипову форму представл¤Ї рослину до 1-го метра высотою, з повним г≥лл¤стим стеблом ≥ зубчастими або пор≥заними (струговидными) назад ¤йцепод≥бними горизонтальн листами, що сид¤ть; п≥дстава лист≥в сердцевидно-стр≥ловидне; на нижн≥й сторон≥ по середн≥й жилц≥ листи усаджен≥ щетинками.  в≥тки жовтуват≥, ус≥ ¤зичков≥, з≥бран≥ в цил≥ндричн≥ головки, так≥ ж, ¤к ≥ в здичав≥лого —.; головки з≥бран≥ метелкою. ћайже вс≥ творц≥ ухвалюють Lactuca sativa лише за культурний р≥зновид Lactuca scariola. –азводимые р≥зновиди —. розпадаютьс¤ на два р¤ди: 1) листовий —., у ¤кого листи не утворюють качана, ≥ 2) кочневой, також римський —. або ромен-з.; у цих р≥зновид≥в листи утворюють найб≥льше або найменш щ≥льний качан, а в римського —. надзвичайно рыхловатый.
—. –.
—алат здичав≥лий (Lactuca Scariola L.) - двулетнее рослина ≥з сем. сложноцветных, що росте по бур'¤нистих м≥сц¤х, по дорогах, у пол¤х у вс≥Їњ п≥вденноњ й середньоњ –ф, а так само в —иб≥ру,  рим≥, на  авказ≥. —товбур у ц≥Їњ рослини г≥лл¤стий ≥ досить найвищий, час в≥д часу до 11/4 м. висоти; у нижн≥й частин≥ стовбур буваЇ покритий твердими щетинками; тат¤ ж щетинки перебувають на головн≥й жилц≥ лист≥в. —аме-—обою зрозум≥ло, листи по власному положенню дуже своЇр≥дн≥, а конкретно тим, що пластинка њх прост¤гнетьс¤ не горизонтально, ¤к в ≥нших рослин≥, а вертикально, в ≥ндив≥дуальност≥ в екземпл¤р≥в, що зростають на сон¤чних м≥сц¤х; по положенню листовоњ пластинки можна розп≥знавати сторони св≥ту, а тому рослина це часто ставитьс¤ до компасних рослин. Ћисти сид¤ч≥, стеблообгортн≥; пластинки в њхн≥ вињмчасто-зубчаст≥, з≥ зверненими назад толиками; п≥дстава пластинки стр≥ловидна. —ам≥ верхн≥ листи на стебл≥ заур¤дно ц≥льн≥, ланцетн≥.  в≥тки жовтуват≥, ¤зичков≥, з≥бран≥ в цил≥ндричн≥ головки середньоњ величини (10-13 мм. довжини) на г≥лл¤стому, метельчатом суцв≥тт≥. ѕокривало в головц≥ складаЇтьс¤ з дек≥лькох черепитчатых листк≥в, з ¤ких внутр≥шн≥ суттЇво довше зовн≥шн≥х.  в≥тколоже нагое. —≥м'¤нки буруват≥, зверху гостро-шиповатые, з б≥луватим довгуватим носиком, що несуть летючку з б≥лосн≥жних, звичайних волоск≥в. ÷в≥те —. здичав≥лий у л≥тню пору, ≥з червн¤ до жовтн¤. ѕлодитьс¤ с≥м'¤нками. ” юному стан≥ —. здичав≥лий час в≥д часу вживаЇтьс¤ в њжу, ¤к реальний —.
—. –.
—ал≥цилова кислота (х≥м.) «2Ќ6 ѕ–ќ3 = «6Ќ4(¬≤Ќ).«2Ќ - Ї представницею ароматичных оксикислот. —. кислота у вигл¤д≥ з'Їднань з≥ спиртами (еф≥р≥в) нер≥дко зустр≥чаЇтьс¤ в рослинному корол≥вств≥; так њњ еф≥ри перебувають у кв≥тах Spirea ulmaria, в еф≥рному масл≥ Gaulteria procumbens ≥ некотор. вересковых (Ericaecae). ¬≥дкрита вона була ѕириа 1838 г. ÷ей х≥м≥к, досл≥джуючи продукти розпаду салицина, глюкозиду, що перебуваЇ в кор≥нн¤х ≥ листах Salix helix, вид≥лив сал≥циловий альдег≥д «6Ќ4(¬≤Ќ)—Ќќ, ¤кий при сплавц≥ з њдким розжарюй, под≥бно вс≥м альдег≥дам, розпавс¤ на кислоту, ¤ку в≥н ≥ йменував сал≥циловоњ, ≥ в≥дпов≥дний спирт - салитенин.