Найкращими ролями С. значаться: Андрій Белугин, Подхалюзин, Щасливців, Мурзавецкий ("Горілки й вівці"), Хлестаков. С. перевів багато п'єс ("Севильский цирюльник" Бомарше, "Эдип" Софокла, "Федра" Расина) і написав ряд унікальних розповідей з миру акторів і маленького люду, які сначало з'являлися в "Артистові", а в 1899 г. вийшли окремим виданням.
Сагайдак (Antilope saiga, самець - сагайдак або маргач, самка - сайга) - із сем. Антилоп, предмет значимого промислу в Киргизьких степах, більшою мірою в Аральського моря. С. добуваються, у найбільшій кількості, у літню пору, у саму спеку, коли вони знемагають у боротьбі з их комахами, що мучать, - мошками, ґедзями й, особливо, личинками ґедзів, що розбудовуються в них під шкірою; не знаходячи для себе спокою, С. приходять у несамовитість і або, що як збожеволіли, метаються по степу, або ж, як очманілі, стоять на одному місці й копають копитами ями (кобла), при чому те лягають у них, ховаючи ніс під фронтальні ноги, то підхоплюються й на місці ж тарабанять ногами; у такий годинник, коли С. "кобятся", вони втрачають повсякденну обережність і мисливці підкрадаються до них на постріл. Пасущихся С. охотникикиргизы наганяють на власних товаришів, що залягли із гвинтівками, більшою мірою у водопоїв, або на пучки загостреного очерету, убиті в тропи, по яких С. спускаються до водопою, потім підстерігають їх на тропах, на переправах через ріки, заганяють у ями й на слизький лід, на якому С. не можуть бігти. Час від часу зацьковують С. каратетинскими хортицями собаками (тази), що відрізняються выдающеюся жвавістю; на таке полювання мисливці виїжджають по двоє, кожні з парою хортиць на зграї; помітивши С., один з мисливців заїжджає вперед череди, а інший рухається верст за 5-8; 1-ый мисливець пускає собак і жене звіриних по напрямкові до другого мисливця, який, виждавши на себе С., пускає, у свою чергу, власних собак і ті вже найбільше просто наздоганяють стомлених первою гоньбою звіриних. Час від часу полюють на С. з беркутом. Киргизи відслідковують час від часу вагітних самок і, опосля пологів, ловлять незміцнілих ще дитинчат; крайні просто вигодовуються домашнею козою й ручнеют. М'ясо С. становить смачне блюдо кочівника, роги є пінним продуктом валютного обміну, а шкіра - найкращим матеріалом для вироблення подихав (ергаков). Рога юного С. - зовсім жовтуваті, з темними кінцями, гладкі, блискучі - цінуються на місці 4-5 руб. за пару; рога старенького С. - сіро-жовті, матові, з поздовжніми тріщинками - 2 - 2 1/2 руб. за пару. Вовна С. коротка й груба, іде на різні домашні вироби. Не для кого не секрет те, що сайгачий промисел, ще не дуже давно дуже упалий, найближчим часом сприймає усе найбільш широкі розміри, при цьому кількість рогів, що вивозяться, достигнуло за 1894 - 96 г. 10-ов тыщ. Головні труднощі цього промислу полягають у тому, що він робиться під час потужних жаров, внаслідок що промисловцям доводиться возити із собою сіль і діжки й на місці ж полювання солити добутих звіриних. В Европ. Рф полювання на С.