Ѕ усв≥домленн≥ значенн¤, ¤ке мають дл¤ догматики права актуальн≥ ц≥л≥, —. коштуЇ незм≥рно вище власних досл≥дник≥в, хоча майже все з них затьмарили його в мистецтв≥ конструюванн¤. ѕерспективи досл≥дженн¤ римського права , що дають можлив≥сть вир≥шувати поточн≥ юридичн≥ вопросцы, не зач≥паючи пов'¤заних з ними пол≥тичних страстей, визначен≥сть земл≥ досл≥дженн¤, у вигл¤д≥ зак≥нченого кола джерел, ¤сн≥сть ≥ простота узагальнень ≥ систематики —. захопили за ним масу юрист≥в.  нижка —. про волод≥нн¤ ≥ його "—истема сучасного римського права " зробилас¤ Ївангел≥Їм кожного роман≥ста, у зм≥ст≥ визначенн¤ завдань досл≥дженн¤ цив≥льного права , хоча величезна величезна к≥льк≥сть його особистих вивод≥в ≥ тлумачень римських джерел ≥ впала п≥д ударами п≥зн≥шоњ критики. ѕозначений властивост≥ праць —. - ще найб≥льше результату його таланта, чому покладених у њхню п≥дставу думках. “ому, проби п≥зн≥ших письменник≥в вит¤гти ≥з праць —. ≥ певну ф≥лософ≥ю, ≥ певну методолог≥ю привели лише до маси протир≥ч, а пот≥м ≥ до пад≥нн¤ " ≥сторичноњ школи права " у њњ чистому вид≥, не применшивши, але, нагород ≥ слави њњ основоположника. ‘≥гура —., ¤к ученого, ≥ дотепер високо п≥дн≥маЇтьс¤ над р¤дами його посл≥довник≥в.
Ћ≥тература. "Savigny", биогр. Landsberg'a в "Allgemeine Deutsche Biographie" (XXX; там же список роб≥т про —.); Rudorf, в "Zeitschr. fur Rechtsgesch." (1863); Stinzing, в "Preuss. Jahrb." (IX); lhering, в "Gresainmelte Aufsatze" (I); Jacob Grimm, "Verm. Schriften"; Stolzel, "Brandenburg-Preussens Rechtsverwaltung und Rechtsverfassung" (II; отут докладний огл¤д м≥н≥стерськоњ д≥¤льност≥ —.); Ќовгородцев, "≤сторична школа юрист≥в" (ћ., 1896); ћуромцев, "”тв≥р права по навчанн¤х нем. юриспруденц≥њ" (ћ., 1886); русск. переклад "ќб¤зат. права " —., ‘уксу й ћандро (ћ., 1876), де у вступ≥ докладна б≥ограф≥¤ —авиньи.
¬. ЌечаЇв.
—авонарола (ƒжироламо або ≤Їрон≥м Savonarola) - в≥домий ≥тал≥йський пропов≥дник ≥ публ≥чний реформатор, народивс¤ в 1452 г., походив ≥з прадавньоњ падуанской пр≥звища. ƒ≥д його, ћиша —., був п≥знаваний доктор. Ѕатько —. готовив нащадка до мед кар'Їр≥ й намагавс¤ в≥ддати йому ретельний утв≥р. ” негов≥ркому й вдумливому юнаку рано позначилис¤ аскетичн≥ початки, любов до м≥ркувань ≥ найглибша рел≥г≥йн≥сть. ≤тал≥¤ в той час була охоплений гуман≥стичним рухом, одним з величенних центр≥в, ¤кого була ‘лоренц≥¤, де гуман≥зм при Ћоренцо р≥знивс¤ эпикурейско-¤зичеським напр¤мком. —в≥тське житт¤ й рел≥г≥йно-моральне пад≥нн¤ ≤тал≥њ дуже обурювали —. як≥сь ≥з його ранешних станс≥в присв¤чен≥ смутному стану церкви, псуванню характер≥в ≥ руйнуванню гарних в≥дносин меж людьми. ѕогана любов до дочки флорент≥йського вигнанц¤ —троцци й захопленн¤ середньов≥чними богословськими творами ( особливо ‘омою јквинатом) привели —. до р≥шучост≥ зробити в монастир. ¬ 1475 г. в≥н потаенно б≥г з р≥дного будинку в Ѕолонью, у дом≥н≥канський монастир, залишивши будинку написану њм книжку " ѕро презирство до св≥тла". ” монастир≥ в≥н в≥в серйозне житт¤, в≥дмовивс¤ в≥д засоб≥в, ¤к≥ мав, своњ книжки подарував монастирю, залишивши дл¤ себе лише Ѕ≥бл≥ю, озброювавс¤ проти монастирськоњ розкош≥ й присв¤чував в≥льний в≥д молитов час досл≥дженню батьк≥в церкви.