Не вважаючи головних 18 П., є стільки ж так іменованих упапуран,або побічних П., у яких епічний зміст відтиснутий на задній план ритуальним елементом. Головні П. діляться индуистами на три класи, дивлячись по домінуванню в них "чистоти, тьми й страсті". До першої серії (з домінуванням чистоти = санскр. sattva) належать: 1) "Вишну П." (изд. Дживананды Видьясагары з туземн. коментарем, Калькутта, 1876; британський переклад із широким уведенням і приміткою Вильсона, Лонд., 1840; перевиданий з доповненнями Фицэдвардом Галлем, Л., 1864 - 77); 2) "Нарадия П."; 3) "Бхагавата П." (изд. з туз. коммент., Бомбей, 1860, 1880, 1887 і т.д.; текст і франц. переклад Бюрнуфа й Hauvette-Besnault, Пара., 1840 - 84); 4) "Гаруда П." (частина изд. у Бомбею, 1863); б) "Падма П." (уривки изд. у Бомбею, 1857, 1861, повне изд. Вишванатха Нараяны Мандлика, Пуна, 1893 - 94; 6) "Варага П." (изд. Гришикеши Шастри, Кальк., 1887 - 89). Ці П. належать секті вайшнава (вишнуитам), і, тому, головну роль у них відіграє бог Вишну. Другу групу (з домінуванням "неуцтва або тьми" = санскр. tamas) становлять: 1) "Матсья П." (изд. Дживананды Видьясагары, Кальк., 1876);. 2) "Курма П." (изд. у Мадрасе, 1876); 3) "Линга П."(изд. з туземн. ком., Бомбей, 1857); 4) "Шива П." (изд. Бомбей, 1884); 5) "Сканда П." (частина изд. у Бомбею, 1861); 6) "Агни П." (изд. в "Bibliotheca Indica", Калькутта, 1870 - 79). І дійсно, п. даної групи належать шиваитам, і основний герой їх бог Шива. Зрештою, третю серію, присвячену Брахме, що й представляє домінування "страсті" (санскр. rajas), утворюють: 1) "Брахма П."; 2) "Брахманда П."; 3) " Брахма-Вайварта П." (уривок изд. з лат. Перев. і ком. Штенцлер, Б., 1829, інший у Бомбею, 1854); 4) "Маркандея П." (изд. Banerjea в "Bibl. Iпdica", Кальк., 1855 - 62; Дживананды Видьясагары, Кальк., 1876, у Бомбею, 1888 і т.д.; уривок з лат. переклад , і примеч. Poley, Берлін, 1831); 5) "Бхавишья П." і 6) "Вамана П.". Не вважаючи цих П., є ще надзвичайно стара "Ваю П." (изд. Раджендралала Митра, Кальк., 1879 - 85), яка в тубільних списках П. заступає місце Агни П. або Шивы П. Її відносять до VI в. по Р. Хр., тоді як інші П. належать пізнішому часу (ХIII - XVI вв.). Усім відомо про те, що все П. різняться своїм широким обсягом. По показанню Бхагавата П., у всіх 18 П. налічується 400 тыщ строф. Сама об'ємиста, Сканда П., має 81000 строф, а дві самі короткі - Брахма й Вамана П. - по 10000. З упапуран видані тільки деякі: "The vrihannaradiya P." (Гришикешой Шастри, Кальк., 1866 - 91) і "Саура" ("Saura P." ed. by Pandit Kasinatha Sastri Sele, Пуна, 1880). Інші відомі в рукописах або лише по імені. Порівн. Wilson, "Analysis of the P." ("Journ. of the Roy. As. Soc.", т. V, 1838; перепечат. у його "Select Works", Л., 1862 - 71, т. Ill); його ж вступ до переклад у Вишну П.; Weber, "Verzeichniss der Sanskrit Handschriften der K. Bibliothek zu Berlin" (1855, стор. 127 - 48); Th. Aufrecht, "Catalogus Codicum MSS Sanscriticorum quotquot in Biblioth. Bodleiana adservantur" (1869, стор. 7 - 87).