¬≥дправл¤ючи апостол≥в на пропов≥дь (Map. VI, 9), ’ристос вимовив њм: взувайтес¤ в сандал≥њ, але не облачайтес¤ у дв≥ ризи. ÷е не установл¤ло, але, загального правила щодо одежинки дух≥вництва: по ≥ншому апостоли не вживали б пот≥м, поверх х≥тона, фелони (2 “≥м. IV, 13). —лова ’риста обумовлювалис¤, можливо, порою року, коли апостоли вислан≥ були на пропов≥дь . ѕаллий (у його початковому вид≥) був, очевидно, бажане вживаЇмо кл≥ром у ¤кост≥ верхньоњ одежинки або P., ще ≥з час≥в апостольських. ўе до христи¤нства верхньою одежинкою людей суворих, прим≥ром, що присв¤чували себе досл≥дженню наук, був б≥льшою м≥рою паллий, що називавс¤ плащем ф≥лософ≥в. …ого засвоњли дл¤ себе, з ¤кимись зм≥нами, ≥ кл≥рики, що були до цього ф≥лософами. ћожливо й те, що такий плащ або паллий носив блаж. ≤Їрон≥м, ¤кого, тому, не один раз сприймали за ф≥лософа, а час в≥д часу за ошуканц¤, ¤кий чужою формою одежинки бажав засвоњти дл¤ себе не своЇ званн¤, про що сам ≤Їрон≥м пише до ћарцелле (посланий. XXXVIII, 5). Pallium asceticum над¤гали час в≥д часу ≥ Їпископи, що не були аскетами, напр. ћарт≥н “урский (IV в.), але б≥льша частина њх утримувалос¤ в≥д споживанн¤ цього костюмчика, непопул¤рного в народ≥. «розум≥ло, що pallium ascelicum не носили н≥  упр≥¤н  арфагенский, н≥ блаж. јвгустин. “ато ÷елестин (V в.) заборонив кл≥рикам цей вид од¤ганн¤; в VI в. його вже зовс≥м не було. ™пископи в IV в. час в≥д часу носили верхню одежинку б≥лосн≥жного кольору, але цей звичай не був загальним. « V в. починаЇ згадуватис¤ habitus religionis - одежинка "рел≥г≥йноњ вдач≥", ¤ка могла бути вживана кл≥риками в њхн≥м повс¤кденному житт≥, под≥бно тому, ¤к св¤щенн≥ од¤ганн¤ вживаютьс¤ ними при богослуж≥нн≥. ќсоблива одежинка - "церковна" (clericalis) - даЇтьс¤ √ерману ќксерскому й ÷езарию јрльскому, при першому њхньому вступ≥ в кл≥р. Ќа ≥снуванн¤ особливого й в≥д богослужбових од¤гань, ≥ в≥д од¤г≥в мирських костюмчика кл≥рик≥в у цей час показуЇ јполл≥нар≥й —идоний, у лист≥ до одному ≥з власних друз≥в, що вступив у кл≥р. ¬ VI в. стали од¤гатис¤ заного, по еталону варвар≥в, що скорили римськ≥ област≥; м≥сце довгуватого костюмчика римського, повного "значимост≥ й плюси", заступили одежинки недовг≥. ÷ерква тримала себе осторонь в≥д цих нововведень ≥ коп≥тко збер≥гала вид ≥ матер≥ал староњ одежинки церковноњ. —обор агдский (506 г., прав. XX) зобов'¤зуЇ кл≥рик≥в носити одежинку й взутт¤, ¤к≥ вживалис¤ ними дотоле, ѕри √ригор≥ю ¬≥в. кл≥рики од¤галис¤ "поримски", в одежинки довгуват≥, чому вони в≥др≥зн¤лис¤ в≥д мир¤н. ÷ю одежинку св. тато йменуЇ "одежинкою рел≥г≥йноњ", "св¤тий" - заголовок новий, нев≥доме в минул≥ стол≥тт¤. ћарт≥н, Їпископ празький (572 г.), пропонуЇ кл≥ру мати верхню одежинку до п'¤т. Ќа —ход≥ лише в VII в. одежинка кл≥рик≥в стала р≥знитис¤ в≥д одежинки мир¤н. “рулльский собор у прав. 27 установл¤ет, що кл≥рики повинн≥ носити одежинки "уже певн≥" дл¤, що пол¤гають у кл≥р≥. Vii-… всел. собор, у прав. 16, говорить, що "ус¤ка розк≥ш ≥ прикраса т≥ла далек≥ св¤щенникового чину й стану". «а словами ¬альсамона (у тлумаченн≥ на вищесказане правило), кл≥рики носили п≥д час собору особливо шикарн≥ одежинки, так наз.