—лово "–¤зань" до цього некоректно робили в≥д д≥Їслова р≥зати, пот≥м зближали його з≥ словом р¤са, що значать топке, болотисте м≥сце, поросшее чагарником; з величезною ймов≥рн≥стю г. Ћюбомудр≥в робить його в≥д найменуванн¤ мордовського племен≥ Ёрзи, на т≥й п≥дстав≥, що до прибутт¤ сюди слов'¤н (в¤тичей) –¤занська область була заселена мордовськими племенами.
¬. – - в.
–¤занський пов≥т займаЇ площу в 3942,4 кв. в≥р., а за вин¤тком озер - 3898,9 кв. вер. або 405456 дес.  омфортних земель ( по досл≥дженню земства) 385651 дес. ќкою пов≥т д≥литьс¤ на 2 частин≥: п≥вденну, горбкувату й густонаселену, на п≥вн≥чну низьку, л≥систу, м≥сц¤ми болотисту й заселену т≥льки по п≥вн≥чн≥й, найб≥льш п≥днесен≥й окрањн≥. •рунтов≥ умови обох частин в. також зовс≥м р≥зн≥. ∆ирний суглинний, м≥сц¤ми чорноземний ірунт п≥вденноњ половини хоча й просить добрива, але даЇ середн≥ врожањ на м≥сц¤х; де унаваживание робитьс¤ не раз у р≥к; суц≥льного добрива отут не можна зустр≥ти нав≥ть у наилучших. господарствах. ѕ≥сковий, м≥сц¤ми мулкуватий ірунт сев. частини в., без незм≥нного добрива, зовс≥м неродюча. ѕо берегах р. ќки гарн≥ заливн≥ луги. « косовиць на ё пов≥ту с≥но виходить соковите, ароматне, у п≥вн≥чн≥й («аокской або ћещерской) стор≥н лугу худ≥. Ѕагат≥ поклади фосфорит≥в (розробл¤ютьс¤); добуваЇтьс¤ також торф. ѕов≥т зрошуЇтьс¤ рекою ќкою ≥ њњ припливами, з ¤ких найб≥льш значим≥: ¬ожа,  линка, “рубеж ≥ ѕра; судноплавна одна ќка; на н≥й у границ¤х пов≥ту 10 пристаней. ќзер ≥ бол≥т багато по л≥в≥й сторон≥ ќки, у сев. частини в. ќзера лежать посередин≥ бол≥т або в р≥внин≥ р. Ќе дл¤ кого не секрет те, що оки; ус≥ озера ерундовы. ќсобливо болотиста частина в., що прил¤гаЇ до границ≥ —пасского в.; з бол≥т найб≥льш велике - ¬еличезне, ¤ке, з'Їднуючись ≥з майже вс≥ма ≥ншими, к≥нчаЇтьс¤ величезними –одовицкими болотами. Ѕезсумн≥вно, варто згадати те, що починаючи з 1867 г. у пов≥т≥ осушене бол≥т найб≥льше 1 тис. дес. ¬ 1887 г. л≥сами зайн¤то було 125820 дес. (св. 30% площ≥ в.) Ћ≥си зосереджен≥ в п≥вн≥чн≥й частин≥ пов≥ту; на п≥вдень в≥д ќки вони зустр≥чаютьс¤ маленькими га¤ми. ћешканц≥в в в. ( без –¤зан≥) 170959, у тому числ≥ 79522 мжч. ≥ 91437 жнщ.; населенн¤ великорос≥йське, основна маса його - православн≥; розкольник≥в ок. 4000. ѕо розкладц≥ земства на 1898 г., скарбниц≥ належало 28488 дес., м≥стечку 447 дес., особистим власникам 188868 дес., сел¤нським сусп≥льствам 164365 дес. ƒо цього основна маса приватновласницьких земель перебувала у волод≥нн≥ двор¤н: в 1865 г. њм належало 154039 дес. ƒќ 1895 г. двор¤нське землеволод≥нн¤ скоротилос¤ до 89773 дес., тобто на 42%. «а даними за 1896 г., з 100 дес. повноњ к≥лькост≥ земл≥ доводилос¤ 35 орноњ, 32 л≥совий, 23 луг≥в, вигон≥в та ≥н., неспритноњ 10 дес. ’удоби у фермер≥в: раб. кон¤чок 25440, лошат 3853, худобин 26470, тел¤т 14576, овець 80727, свиней 9730. 1 заводська стайн¤, 3 к≥нських заводу й к≥лька завод≥в рогатоњ худоби. ’л≥боробство становить важливе зан¤тт¤ сел¤нського населенн¤. ¬ 1897 г. п≥д пос≥вами було: жита 26000 дес., в≥вса - 11500, гречки - 2000, проса - 3000, картопл≥ - 5500, сочевиц≥ - 1500, ≥нших ¤рових хл≥б≥в - 3500 дес.