Благодійне общ.; общ. для посібника, що вчать у народн. шк.; допоміжне общ. прикажчиків общ.; для посібника вихованцям і вихованкам гімназії, духовн. сем. і жен. епар. уч. Богаділень 6, притулків 2; у них призревалось малят 471, дорослих о. п. 245. поліклініка й будинок божевільних губ. земства, уезд. зем. поліклініка, 3 аптеки. Міських доходів в 1894 г. отримано 172670 руб., з них з нерухливих имущ. 51186 руб., з документів на торгівлю - 12489 р., із трактирних і т.п. закладів
- 11400 руб. Витрачено 170722 р., у тому числі: на город. керування 16658 р., на учеб. зав. 8309 руб., на добродійність 2902 руб., на доктора 687 руб. Отд. банків госуд., дворянського й селянського, обществ. банк Сергія Живаго, відділення якихось столичних банків. Фабрик і заводів в 1896 г. було 20, зі створенням на 657400 руб., при 532 рабоч.; з них найбільш значимі - 3 зав. воскових свіч (309 тис. руб.), 1 сел.-хоз. знарядь (220 тис. руб.) і 1 винокурний (47500 руб.). Ремісників 3689. У Р. і її заміських слободах розвинене плетиво візерунків. Усіх документів на право торгівлі видано в 1896 г. 1864, у тому числі свидет. 1-й гільдії 40, 2-й - 740 і на дріб'язковій торг 441. Телефон. Порівн. Диттель, "Святині й стародавності г. P."; "Рязанські визначний пам'ятки": Смирнов, "Святині г. P."; Добролюбов, "Ист.-стат. опис церков і монастирів рязанської єпархії".
А. Необхідно підкреслити те, що ф. С.
Історія. І навіть не треба й говорити про те, що під іменуванням Резань, Резань і, зрештою, Рязань із 1096 г. у літописі згадується сьогоднішнє село Прадавня Рязань, заснована, можливо, близько 1060 м. Святославом Ярославовичем Чернігівським і колишня столицею Рязанського князівства. Із часу монгольської навали Р. практично не згадується в літописах, а всі найголовніші дії в історії князівства зосереджуються близько Переславля Рязанського, тобто сьогоднішньої Р. Підстава крайнього ставиться до 1095 г. і приписується Ярославу Святославичу. Другим і найголовнішим організатором Переяславля Рязанського був єпископ Арсеній, що зміцнив його в 1198 г. Протягом XIII в. (не вважаючи 1294 г.) Переславль Рязанський у літописах не згадується. Приблизно з половини XIV в. він був столицею Рязанського князівства. Багато раз він зазнав спустошенням, особливо потужним в 1320, 1356, 1377, 1513 рр., але залишався самим укріпленим пт у країні й більш людним. По воєводських переліках 1684 г., він складався з 2-ух частин - Кремля й Острога. 1-ый мав вигляд чотирикутника, 768 саж. в окружності, і з 3-х сторін був оточений найвищими й крутими берегами pp. Трубежа й Либіді, а із четвертої, західної, захищений штучно. Острог, що згадується в перший раз в 1513 г., був оточений деревянною стеною; близько нього, на березі Трубежа, перебував владычий двір, у якому до 1564 г. жили рязанські єпископи, пізніше перешедшие в Кремль. В 1708 г. Переславль Рязанський був прилічений до Столичної губ., а через 11 років виготовлений її провінційним містом. В 1778 г., при утворі Рязанського намісництва, він перейменований у Рязань і виготовлений губернським містом, яким залишений і по новеньких штатах 1796 г.