Запідозрений у зносинах із крымцами, Іван Іванович був викликаний столичним вел. князем у Москву й там укладений під варту (1520). У наступному році, під час навали на Москву крымцев, йому вдалося бігти з Москви; не прийнятий у Переяславле, він пішов у Литву й одержав від Сигізмунда I у безстрокове володіння мст. Стоклишки в Ковенском повете, де й загинув в 1534 г. З полоном Івана Івановича закінчилося існування Р. князівства; воно стало областю Москви, управляемою її намісниками. З пізніших подій у Р. області можна вказати лише на руйнування її татарами (1521, 1541, 1564 і 1594 рр.) і на роль рязанцев, в еру самозванщины, у захисті й звільненні Москви від поляків. Про 2-ух інших долях Р. землі, Муромському й Пронском, див. XX, 214 - 215 і XXV, 446 - 447. Порівн. Т. Я. Воздвиженский, "Історичний огляд Р. губ." (М., 1822), Д. Іловайський, "Історія Р. князівства" (М.; 1858); А. Экземплярский, "Величні й питомі князі північної Русі в монгольський період, з 1238 по 1505 г." (Спб., 1891, т. II); "Праці Р. Архівної Комісії", в 13 тт. яких багато историч. і археологічного матеріалу про Р. краї.
В. Р - в.
Рязань - губ. гір., на р. Трубеже, в 2 вер. від упадання її в Оку, на жд шляхи, що з'єднує Москву з Казанню й з усім південно-сходом Рф. Багато садів; місто розміщене прекрасно на крутих і більших берегах Трубежа. Жит. 44552 (24704 мжч. і 19848 жнщ.). Р. належить до щонайнайстарших городків Російського країни; він згадується в літописі, під іменуванням Переславля Рязанського, в 1095 г. Зміцнення містечка, на початку XIII в., утворювали собою кремль, залишки которою ще збереглися. На місці кремля зараз містяться Спасский м-р і архієрейський будинок. З 36 правосл. церков найбільш найдавніші: црк. Бориса й Гліба (XII ст.; близько церкви - пірамідальний монумент, на місці поховання св. Василя, еп. рязанського); Христорождественский храм ( до цього Успенський), у період ряз. князівства, що служив усыпальницею вел. князів і княгинь; Архангельський собор, побудований, як уважають, при вел. кн. Олегу Івановичі, що й служив домашнею церквою кн. рязанських, потім - усипальницею рязанських ієрархів. Успенський кафедр. собор чудовий у будівельному відношенні: він має в дл. 55 арш., у шир. 33, у висоту 102 ар.; у ньому ик. Божией Мами Федотьевская, що з'явився в 1487 г. біля с. Федотьева, і ікона Божией Мами Муромської, принесена в Р. св. Василем в XIII ст. Усе знають те, що монастирі Спасский подружжя. (XV ст.), Троїцький супруг. і Казанський дружин. Подружжя. гімназія й прогімназія (487 уч.), жен. гімназія (316), учител. семінарія зі зразковою школою (127), духовн. семінарія (627 уч.), училища: жен. епарх. (556), духовн. подружжя (268), міське (146). Усіх навчальних завед. в 1896 г. було 31, з 3862 учнями (2316 хлопчиськ і 1546 девченок). І дійсно, р. губ. учена архівна комісія; при ній історичний музей (значима колекція стародавностей губернії), архів і бібліотека. Общ. докторів, з бібліотекою й музеєм. Общ. сіл. господарства. Братерство св. Василя (місіонерське) має бібліотеку й книжковий склад.