переміг повсталих. В 879 г. він загинув, вручивши правління й молодого нащадка власного Ігоря власному родичеві Олегу. По якихось известиям. у Р. була ще дочка й пасинок Аскольд. Див. в VII томі "Полн. Собр. Саме-Собою зрозуміло, років." ( під 6367 г.) легенду про походження Р. від Пруса, брата имп. Серпня. Потомство Р. правило в Рф дуже 700 років, до погибелі Федора Иоанновича (1598). Одні дослідники роз'ясняють ім'я Р. із древне-норманского мови, інші знаходять подібні його й у слов'янській мові. 2) Рюрик, нащадок Ростислава Володимировича, правнук Ярослава Мудрейшего, князь леремышльский; брав участь в 1084 г. у вигнанні Ярополка Изяславича з Володимира-Волинсого, а скоро сам був вигнаний Володимиром Мономахом. Загинув в 1092 г. 3) Рюрик-Василь, нащадок величного князя київського Ростислава Мстиславича, правнук Володимира Мономаха, величний князь київський. У перший раз згадується під 1157 г., як Овручский князь і учасник зі смольнянами в поході вел. князя Изяслава Давидовича на Турів. В 1159 г. батько послав його на допомогу до кн. полоцкому Рогволоду Борисовичу проти Ростислава Глібовича, і в тому ж році - до Святослава Ольговичу, проти Изяслава Давидовича й половців. Мало хто знає те, що в 1162 г. Р. прогулювався з Торческа проти Изяслава Давидовича й відняв у Володимира Мстиславича Слуцк; в 1169 г., по погибелі батька, брав участь у запрошенні на київське князювання Мстислава Изяславича й по його кличу прогулювався походом на половців, але надалі ж році, посварившись із ним, допомагав Андрію Боголюбскому розграбувати Київ, за що Андрій посадив його в Новгороді (1170). Не поладивши з новгородцами, він скоро виїхав назад в Овручь. Коли в 1174 м. Андрій Боголюбский, по підозрі в убивстві власного брата Гліба, бажав вислати братів Р. з південної Poccии, він об'єднався з ними й зайняв Київ; потім осадив вел. князя Миші Георгійовича в Topчecке, від якого, за мирним договором, одержав Переяславль і, переслідуваний огромною раттю Андрія Боголюбского, замкнувся в Бєлгороді. Избавясь від облоги й возвратясь, в 1177 г., з поганого походу на половців, Р. поступився Київ Святославу Всеволодовичу Чернігівському, "не хотяче губити російської землі". Під час втечі Святослава за Дніпро, в 1180 г., він знову зайняв київський стіл, але, незважаючи на перемогу над половцями, наведеними нащадком Святослава Ігорем, удруге поступився йому Київ, тому що, як говорить літописець, "возлюби мир паче ратних і пожити хоча в братолюбьи". В 1183 г., укупі з вел. кн. Святославом і іншими князями, розбив наголову половців; вообщем багато сприяв спокою південної Русі, чим здобув для себе любов "фермерів і поганих". Мало хто знає те, що коли загинув Святослав, Рюрика з "радостию" вітали в Києву й люд, і духівництво (1194). Ставши величним князем, він намагався жити у світі із Всеволодом III Владимирським, якого вважав старшим, і сиим багато попередив усобиц на півдні Русі. Але, в 1202 м. Всеволод посварив Р. з Романом Мстиславичем, якому він зобов'язаний був поступитися Київ.