Саме-Собою зрозуміло, отут Р. знайшов потужну вдачу й похилість писати вірші. Від цих пор збереглася його жартівна поема "Кулакиада" погибель, що описувала, і похорон корпусного кухаря Кулакова, що й виставляла в смішному виді відомого в літописах корпуса економа А. П. Боброва. В 1814 г. Р. був випущений в офіцери, у кінну артилерію, і зробив похід у Швейцарію й Францію. В 1815 г. знову був з військами у Франція й пробув у Парижу до кінця вересня. В 1818 г. вийшов у відставку; в 1820 г. одружився на Натал. Мих. Тевяшевой. Опосля весілля Р. переїхав у Петербург, зблизився з інтелігентними кружками столиці, примкнув до вільного суспільства аматорів російської словесності й до масонської ложі "Полум'яніючої зірки". У цей час починається літературна діяльність P.: він пише незначущі вірші й статейки в прозі в "Соревнователе Освіти", "Нащадкові Отеч.", "Невському Глядачі", "Добромисному". Одне із цих віршів уразило сучасників неслыханною брутальністю: воно було озаглавлено " До тимчасовий правителеві" і мітило в суворого Аракчеева. В 1821 г. Р. був вибраний від дворянства засідателем карної палати й роздобув якусь популярність як непідкупний поборник справедливості. За цей час Рилєєв зійшовся з усім літературним миром Петербурга, здружився з Пушкіним, Марлинским, Булгариным (який ще значився лібералом) і іншими. В 1824 г. Усім відомо про те, що р. перебіг на службу російсько-американської компанії правителем канцелярії, і отут познайомився з такими людьми як М. М. Сперанский і гр. Н. С. Мордвинів. Зверніть увагу на те, що своя повага до крайнього він виразив в оді: "Цивільна мужність". У будинку Р. бували літературний збори, на яких з'явилася ідея про видання каждогоднего альманаху. Ідея цю виконали сам Р. і А. Дуже хочеться підкреслити те, що а. Бестужев, що випустили в 1823 г. "Полярну Зірку". Альманах видавався три роки й був прямим попередником "Москов. Телеграфу". На 1826 г. видавцями була заготовлена "Зірочка", альманах найменшого розміру, але їй не судилося було здатися у світло; тільки в 1870-х рр. вона була відкрита й передрукована в "Русск. Старовині". У деякий час із " Полярною Зіркою" Р. випустив у світло "Думи" і поему "Войнаровский". Спочатку 1823 г. Р. вступив у революційне "Північне суспільство", що утворювалося з "Союзу публічного процвітання". Необхідно відзначити те, що він був прийнятий сходу в розряд "переконаних" і вже через рік був вибраний директором суспільства. Дух і напрямок Північного суспільства, збори якого відбувалися на квартирі P., цілком зроблені ім. На противагу Південному суспільству, керованому Пестелем, Північне різнилося демократизмом. Р. наполягав на прийнятті в суспільство негоціантів і міщан, пропонував звільнення фермерів обов'язково з наділенням їх землею і т.д. Звичайно ж, усі ми дуже добре знаємо те, що разом з тем Р. дуже боровся проти кривавих заходів, які ввійшли в план дій декабристів. Перед 14 грудня Р. склав спій можливості; "тераном" був вибраний кн. Трубецькой, але Р. усе-же був на Сенатській площі.