«вичайно ж, ус≥ ми дуже добре знаЇмо те, що залежно в≥д состава, –. жир волод≥Ї наступними в≥дпов≥дними ¤кост¤ми: при зм≥шанн≥ дек≥лькох крапель його ≥з краплею с≥рчаноњ кислоти утворюютьс¤ к≥льц¤, пофарбован≥ в голубий кол≥р, що переходить у ф≥олетовий, червонуватий ≥, зрештою, бурий; реакц≥¤ ц¤ властива дл¤ –. жиру й залежить в≥д присутност≥ холестерину й липохрома (а не жовчних п≥гмент≥в, ¤к замислювалис¤ ран≥ше); элаидинова¤ проб дава п≥дсумок негативн, що дава можлив≥ст в≥дкри подмесь рослинн масел, що невысыхающих; йодное число (√юбл¤) около 130, что дает возможность открыть подмесь высыхающих растительных Ќе вважаючи того типово дл¤ –. жиру, що в≥н дуже просто п≥ддаЇтьс¤ окисненню, легше нав≥ть лл¤ного масла й дуже просто эмульгируетс¤. «алежно в≥д цих 2-ух параметр≥в, може бути, ≥ перебуваЇ б≥льша усмоктуван≥сть його й прониканн¤ через зв≥рин≥ перетинки й б≥льша ≥з ус≥х жир≥в засвоюван≥сть його орган≥змом.
ј. —. √инзберг.
¬идобуток тр≥скового жиру робитьс¤ приемущественно в Ќорвег≥њ. ÷≥ни вар≥юють в≥д 35 до 115 крон (18 - 58 руб.) за бочку в 100 л≥тр. «а даними за 1896 г. з Ќорвег≥њ вивезене риб'¤чого жиру (Train oil) вообщем 149962 гкл. на суму 7538000 кр. (або 3,7 милл. руб.). јле потр≥бно мати на уваз≥, що в цю цифру заходить ≥ жир, що добуваЇтьс¤ в дуже большенном к≥лькост≥ з кит≥в. ≤нший страною, де створенн¤ –. жиру достигнуло величезних розм≥р≥в ≥ особливоњ найвищоњ техн≥чноњ досконалост≥, Ї ѕ≥вн≥чно-јмериканськ≥ —получен≥ Ўтати, де центром даноњ нам ≥ндустр≥њ служить штат –од-јйланд. ќтут на жиротопленн¤ йде ловима¤ масами риба менгэден ( з породи оселедц≥в). ѕ≥ймана кошельковым неводом риба доставл¤Їтьс¤ на пароплавах до пристан≥ жиротопних завод≥в, де влаштований елеватор (на принцип≥ черпак≥в), засобом ¤кого зал≥в у тыщи пуд≥в дуже стр≥мко вичерпуЇтьс¤ з пароплава, п≥дн≥маЇтьс¤ у верхн≥й поверх, де надходить у камери ≥з проведеним у њхн≥й пором. ќбварена пором маса риби переб≥гаЇ пот≥м у большенные г≥дравл≥чн≥ преси, здатн≥ в 10 ч. видавити жир з 200 - 300 тис. риб; в≥джатий жир збираЇтьс¤ й отчищаетс¤, а макухи йде на гуано (рибне гуано, fish guano). ќсновне споживанн¤ п≥вденноамериканського жиру, на шк≥р¤них заводах, але, не вважаючи того, в≥н уживаЇтьс¤ в значим≥й к≥лькост≥ у фарбувальн≥й справ≥, зам≥н¤ючи рослинн ≥ ол≥њ (лл¤не й ≥н.). «рештою, цей жир ≥де ще на висв≥тленн¤ (у рудниках) ≥ на виготовленн¤ мила. –озм≥ри жиротопленн¤ з менгэден у ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥ видн≥ з наступних цифр: 97 завод≥в д≥¤ло в 1882 г., добуте найб≥льше 2 милл. галон≥в –. жиру, варт≥стю найб≥льше 700000 баксов (1400000 руб.) ≥ близько 69000 тонн рибного гуано, ц≥нн≥стю в 1,3 милл. баксов (2,6 милл. руб.). ѕо нових в≥домост¤х (1894 - 95), число завод≥в скоротилос¤ до 50, створенн¤ займало 3400 ч≥л., зал≥в визначаЇтьс¤ в 500 милл. риб, варт≥сть товар≥в визначаЇтьс¤ в 2 милл. руб. « наведених цифр справи ц≥нност≥ виробництва жиротопленн¤ видне, що риб'¤че гуано, що становить покидьок жиротопленн¤, перевершуЇ ц≥нн≥сть фактично жиру; гуано вивозитьс¤ з јмерики в Ќ≥меччину, б≥льшою м≥рою дл¤ добрива виноградник≥в - у ньому 3 - 7∞% ам≥аку; 10 - 13% фосфорноњ кислоти й 4 - 7% кал≥ю.