ƒл¤ добуванн¤ –. жиру користуютьс¤ б≥льшою м≥рою 2-м¤ методами.1-ый метод, фабричний, пол¤гаЇ в тому, що свежепойманную тр≥ску негайно ж розкривають, вир≥зують печ≥нка, в≥докремлюють в≥д нењ жовчний м≥хур ≥ патолог≥чно модиф≥кован≥ частини, коли так≥ Ї, коп≥тко обмивають водою й складають у большенный казан з подв≥йними ст≥нами дл¤ нагр≥ванн¤ його вод¤ною парою й час в≥д часу ≥з пристосуванн¤м дл¤ п≥дм≥ни в казан≥ пов≥тр¤ вуглекислим газом. —кладену в казан≥ чисту печ≥нку дл¤ одержанн¤ –. жиру найкращоњ властивост≥ нагр≥вають не вище 50∞ ÷.; виступаючий з печ≥нки, п≥д впливом даноњ нам темп. ≥ тиску самоњ печ≥нки жир вичерпують ≥з казана й в≥дстоюють при темп. близько 0, у Ќорвег≥њ ж нер≥дко при -5∞; незастиглу прозору, злегка жовту, частину зливають ≥ вона йде в торг≥влю п≥д заголовком б≥лосн≥жного –. жиру. печ≥нку, що залишивс¤ в казан≥, нагр≥вають пот≥м посильнее при слабенькому здавлюванн≥ й таким методом одержують ≥нший сорт –. жиру, так наз. червонуватий або жовтуватий –. жир. ѕри майбутньому нагр≥ванн≥ й вижиманн≥ виход¤ть уже бур≥ сорти, що йдуть у техн≥ку. 2-ой метод, ¤к найб≥льш звичайний, найб≥льш доступний окремим рибалкам, що не мають здатност≥ на даний момент же переробл¤ти власний щоденний улов; пол¤гаЇ в≥н у тому, що найменш коп≥тко очищену печ≥нку складають у бочки, ¤к≥ по наповненню забиваютьс¤. “ак≥ бочки, по зак≥нченню улову, тобто недельки через 3 - 4, привоз¤тьс¤ додому й розкриваютьс¤; у них уже Ї сам собою витеклий жир, жовтогар¤чого кольору, не повн≥стю прозорий, з досить р≥зким заходом ≥ г≥рким рибним присмаком; реакц≥¤ його пост≥йно кисла. ”с≥м в≥домо про те, що такий жир уживаЇтьс¤ п≥д ≥менуванн¤м червонуватого –. жиру. печ≥нку, що залишивс¤, виварюють ≥з водою й одержують бур≥ сорти жиру. ƒл¤ одержанн¤ 1 пуда жиру потр≥бно в≥д 40 до 90 печ≥нок тр≥ски. Ѕ≥льша в≥дм≥нна печ≥нка тр≥ски важить близько 2 кгр. ≥ даЇ близько 1/4 кгр. б≥лосн≥жного жиру; червонуватого виходить практично в 4 рази б≥льше.
«аур¤дно вживаний –. жир представл¤Ї густувату р≥дину светложелтого або червоного кольору, по виду схожу рослинним жирним маслам, але одм≥нну в≥дпов≥дним найб≥льше або найменш слабеньким рибним заходом ≥ таким же смаком; уд. вага близько 0,925; реакц≥¤ середн¤, част≥ше слабко кисла; в ≥ншому –. жир повторюЇ характеристики б≥льшост≥ жирних масел. ѕо хим составу –. жир представл¤Ї сум≥ш гл≥церид≥в, основним образом, олеиновой «18Ќ34O2 кислоти (найб≥льше 70%), пот≥м пальм≥тиновоњ «16Ќ32O2 ( близько 25%), малих к≥лькостей стеариновоњ C18H36O2 ≥ зовс≥м незначущих - оцтовоњ, масл¤ноњ, валер≥ановоњ, каприновой ≥ ¤кихось ≥н.; не вважаючи того в –. жир≥ пол¤гаЇ в≥д 0,3 до 0,6% холестерину (одноатомного спирту C27H45OH.H2O), так само ¤к жалюг≥дн≥ к≥лькост≥ особлив, що в≥дпов≥даЇ, червон≥Ї в≥д с≥рчаноњ кислоти п≥гменту липохрома; дал≥ знайден≥ жалюг≥дн≥ к≥лькост≥ йоду (0,002 - 0,04%), брому, фосфору ( до 0,02%) ≥ с≥рки у вигл¤д≥ орган≥чних сполук, ≥ зрештою незначуща к≥льк≥сть азотистих пох≥дних, ¤к-от: ам≥ак NH4, триметилдиамин N(—Ќ3)3, бутиламин NC4H11, два ще ближче не досл≥джен≥ птомаина: мерруин C19H27N3, по к≥лькост≥ 3-¤ частина вс≥х п≥дстав, що ви¤вл¤Ї на орган≥зм пото- ≥ сечог≥нний вплив, ≥ азеллин C25H32N4, отрутний птомаин, що надаЇ вод≥, з ¤коњ збовтано масло, г≥ркуватий смак, ≥ морруинова¤ (оксидигидропиридинмасл¤на¤) кислота C9H13NO3 ( близько 0,2%), оказавша¤с¤ схожоњ з вид≥леним при перегонц≥ жиру й описаним ран≥ше "гадуином".