Розводиться Р. заради юних листів, які йдуть як приправа до страв, для посипання бутербродів і в оцет (смак, що нагадує не те часник, але те лук), а так само в якості ліків, для чого ж рослина зрізується перед самим цвітінням і потім сушиться. У Рф, у середній її смузі, Р. вимерзає й розводиться тільки як однолітня рослина, а тому що в 1-ое літо вона не цвіте, то рослини висмикуються з коренем. Але вже в західних губерніях Р. виносити зиму й тримається 2 - 3 року. Висіває Р. рано у весняну пору на семянную гряду, звідки пересаджується на постійну гряду; майбутній відхід полягає в полотье й мотиженні. Розмножують Р. розподілом кущів у весняну пору або черешками, розрізаючи й окореняя їх у парниках, щоб у літню пору посадити на гряди.
Рутеній (хім.; Ruthenium; Ru = 101,66 по А. Жоли, при 0=16) - один з металів групи платины, відкритий в 1845 році в лабораторії казанського інституту доктором Клаусом при дослідженні платинової руди, тобто самородної платини з Уралу. Заголовок походить від Rutbenia,. що значити Наша батьківщина, і дане в 1828 г. Осанном одному з металів, що перебувають у нерозчинних, при дії королівської горілки, платинових залишках. Осанн у наступному році відмовився від власної вистави про існування P., який потім, але, був справді відкритий Клаусом, що зберегли найменування Р. Заурядно зустрічається як домішка до осмистому іридію, також у вигляді лаурита Ru2S2 (на Борнео): 1-ый, по Дебрэ й Девиллю, містить Р. час від часу до 5% - 8,5%. Одержання Р. зводиться до тим же операціям спочатку, як для іридію, і кінчається поділом цих металів. Вузький порошок осмистого іридію, що містить P., з'єднують із 3 весов. частинами перекису барію й 1 вес. частиною азотнокислого барію й нагрівають протягом години при температурі трохи нижчої температури плавлення срібла; потім сплав роздрібнюють і обробляють розведеною соляною кислотою при охолодженні; опосля того додають азотної кислоти й сарною, зливають із осаду (Baso4) прозору рідину й піддають відгону; поки не залишається близько 1/4 розміру її; у перегоні перебуває практично весь осмій у вигляді Oso4, а в залишку з'єднання іридію й P.; цей залишок по додаткові нашатирю й нікого кількості азотної кислоти випарюють на водяній лазні досуха, промивають тверду масу речовиною нашатирю й висушують придбаний хлороиридат амонію (NH4)2Ircl4, що містить P.; прожарювання продукту приводити до консистенції залізних іридію й P., яка сплавляється потім у срібному тиглі з 2 вес. частинами селітри й 1 вес. частиною їдкого розжарюй; придбаний сплав розчиняють у воді й додають азотної кислоти, поки не пропаде жовтувате розцвічення, внаслідок що осаджується окис P., що містить ще кремнекислоту і якась кількість з'єднань іридію й осмію.Саме-Собою зрозуміло, незаплямований сплав можливо отриманий з відновленого з даної для нас окиси так: нагрівають у струмені кисню нечистий Р. до повного видалення осмію ( у вигляді Oso4); залишок сплавляють із содою й селітрою; сплав розчиняють у воді (виходить оранжевожелтый розчин солі рутенистой кислоти), насичують розчин хлором і, не припиняючи пропущення хлору, нагрівають на водяній лазні, при чому в охолоджений приймач переганяється рутеновый ангідрид Ruo4 у вигляді золотаво-жовтих кульок або кристалів; розчин Ruo4 у їдкому розжарюй при дії спирту дає окис P., яка потім відновляє до сплаву при нагріванні в струмені світильного газу (Девилль і Дебрэ) або водню.