Р. з 1775 по 1780"; Д. Масловский, " Ларго-Кагульская операція гр. П. A. P. " (матеріали для биoгpaфии гр. П. А. Р.-Задунайського, "Київ. Старовина" 1895, т. 48); А. М. Лазаревский, " Із приводу 100 років від погибелі гр. П. A. P." ("Київська Старовина", 1896, т. 55). Порівн. Усе знають те, що турецькі війни Рф. В 1811 г. виданий анонімний збірник "анекдотів, що пояснюють дух фельдмаршала P.". У ній приводяться факти, що свідчать, що іменитий воєначальник жваво відчував усі страхи війни. Ті ж риси Р. завірив і Державін у стосовній до Р. строфі оди "Водоспад":
"Блаженний, коли прагнучи за славою
Він користь загальну зберігав,
Був милосерд у війні кривавої
І самих життя супротивників щадив;
Благословенний серед пізніх століть
Так буде друг цей человеков. Н. В.
Руно - знятий вовняний покрив вівці, вага якого різний, залежно від величини, кількості шкірних складок, від ступеня оброслости частин тіла, а основне - від густоти вовни. Так, по дослідженнях Натузиуса, у звичайних овець на один кв. мм. шкіри доводиться від 7 до 30 волосків, меж тем у мериносових від 29 до 88 шерстинок. Р. мериносової вівці складається з маленьких стовпчиків або пучочков вовни, іменованих штапелями, з яких кожний, у свою чергу, складається з маленьких кісок вовни. Від коректності, дрібності извитков і довжини кісок залежить призначення рунь для кінцевої утилізації; так Р. із дрібно звитими й маленькими кісками надходить на вироблення матерій "з ворсом" - сукон і драпів, чому таке руно й зрозуміле під іменуванням "сукняного". Р. з більшими й плоскими извитками йде на безворсные матерії, і тому що таке Р. перед виробленням чешеться на гребенях, те і йменується "гребінним" або "камвольним", а матерії, одержувані від неї, "камвольними". Некоректно звита або неблагородна вовна складається з конічних кісок і інших форм і надходить на вироблення грубих матерій. "Великодушна" вовна складається з вірно звитих, у вигляді циліндрика, кісок . На различиых частинах тіла Р. не схожої властивості: на боках, лопатці й спині найкраща вовна й, при вибиранні племінних овець, визначають якість крайніх по тонине рунь, тобто по дрібності извитков кісок , в області лопатки й боків, при всім цьому гідність P., що перебуває в цих місцях, служить початковою крапкою у визначенні "уровненности" рунь, яка бажана для фабриканта, тому що дає можливість одержати з Р. найбільш тонких видів вовни, чому грубих. Некоректна извитость Р. указує на малу густоту його й носить заголовок "маркитности й нитки" - як те, так і інше становлять порок P., тому що воно непридатне для фабрикації добротних матерій (порівн. Н. Н. Кулешов, "Вівчарство"). Я.П.
Русалка - по російських народних повір'ях річкова діва. У Малоросії й у Галичині є три роди вистав про русалок. По одним вистав ам русалки отожествляются з мавками, по іншим - з Мелюзиной і йменуються мелюзинами, по третім - зі здичавілими чоловіками, вилами сербів і болгар, мамунами поляків. У малоросійських притчах у Р. звертаються померлі дівчата й дитинки, більшою мірою утоплениці.